Що таке стереотипи. Види та особливості стереотипів
«Не зустрічайся з ним — він тобі в батьки годиться», «Потрібно схуднути, моя талія на 3 сантиметри більше норми», «Все англійці — манірні, а американці — дурні». Перед вами типові сформовані стереотипи, які можна часто зустріти в сучасному суспільстві. Через подібні забобони велика любов може бути зруйнована банальної різницею у віці, дівчата підривають своє здоров’я, слідуючи стандартам 90-60-90, люди воліють не заводити дружбу з іноземцями. Влада стереотипів величезна. Давайте розберемося, що це таке, якої шкоди може завдати стереотип розвитку особистості, і яку користь можна отримати з цього явища.
ЩО ТАКЕ СТЕРЕОТИП?
Етимологія цього слова сходить до типографського справі. Саме так називалися спеціальні кліше, які застосовувалися в друкованих машинках. Сьогодні, природно, всі знають це слово за іншою, ближчою людині області — по психології. Залежно від наукової школи, сучасні стереотипи можуть трактуватися по-різному. Однак загальна їхня ідея однакова — це усталена думка щодо людей, національностей, вчинків чи дій. Першим вченим, який використовував слово «стереотип» по відношенню до психологічного явищу, був журналіст Уолтер Ліппман. Його робота була написана ще в 20-х роках минулого століття, за цей час методи оцінки стереотипів змінилися.
Що створює стереотипи людей? Звідки вони беруться? Безсумнівно, людина використовує власний досвід, узагальнює його, перетворює на стереотип. Ми боїмося ще раз помилитися, тому можемо, наприклад, не заводити справ з людьми іншої національності після негативного досвіду спілкування з одним з них. Однак є і більш широке поняття соціальних стереотипів. Вони також створюються на основі досвіду, тільки досвід цей триває кілька століть. Саме досвід і час є основними джерелами виникнення стереотипів. Соціальний стереотип не створюється за один день, але і зруйнувати його за один день неможливо. На це потрібен тривалий час.
ОСОБЛИВОСТІ СТЕРЕОТИПІВ
За дослідженням Уолтера Ліпмана всі стереотипи володіють чотирма ознаками:
· вони схематичні, не відображають реальність в повному обсязі;
· вони помилкові, не дають дійсного уявлення про людину або об’єкті;
· вони живучі, для руйнування стереотипу потрібен час;
· вони рідко відтворюються однією людиною, це зазвичай плід роботи товариства в цілому;
ВИДИ СТЕРЕОТИПІВ
Автостереотипи і гетеростереотипи
Автостереотип — це уявлення людини про самого себе, а гетеростереотип — думка про велику групу людей, про національність або раси. Гетеростереотипи можуть змінюватися в різних соціальних групах. Деякі народи можуть вважати надмірну економію ощадливістю або ощадливістю, а для інших це стане проявом жадібності.
Індивідуальні та соціальні
Індивідуальні стереотипи відносяться тільки до однієї людини. Вони можуть бути отримані внаслідок негативного чи позитивного досвіду. Соціальні стереотипи — це досить велика категорія, сюди входять і політичні, і етнічні, і гендерні стереотипи, які супроводжують суспільство в цілому.
ЧИ ВАРТО БОЯТИСЯ СТЕРЕОТИПІВ?
Природно, що невмотивований страх перед людьми іншої раси, неаргументоване бажання виглядати як зірки подіумів — це неоднозначне явище, яке може страшити нас. У слова закріпилася негативна конотація. Однак стереотип — це спосіб класифікувати сучасний світ. Людство звикло відрізняти своїх від чужих, ці категорії працюють не тільки на шкоду. Ми намагаємося узагальнити наше оточення, щоб не витрачати розумові ресурси для постійного оцінювання. Тому стереотипи поведінки неймовірно важливі. Ми відразу бачимо, чи відноситься людина до категорії своїх або чужих, розуміємо, що варто від нього очікувати. Ця економія, з одного боку, позитивно позначається на нашій особистості, ми приділяємо час чогось іншого. Але саме в ній і полягає негативний вплив стереотипів на саморозвиток.
ЩО ТАКЕ СТЕРЕОТИП
Мінуси стереотипів
Прогресивна людина, що приділяє увагу розвитку своєї особистості, обов’язково скаже, що стереотипи — це маячня, що вона ніколи не буде віддавати перевагу молодій людині виключно через вік, ніколи не буде відмовляти в допомозі людям іншої національності. Все це може бути сказано з пафосом і завзяттям, проте через 5 хвилин ця ж перспективна людина буде сміятися над анекдотом про блондинок. Так, асоціація кольору волосся з розумовими здібностями — це теж стереотип. Складається відчуття, що в якийсь момент стереотипи перестають виконувати функцію фільтра, а починають проектувати негатив, недовіра на людей або вчинки, які вважаються «чужими» в системі цінностей. Це пов’язано з тим, що стереотипи знаходяться в одному ланцюжку з упередженнями та забобонами. В останніх двох поняттях вже більше негативу, вони можуть стати причиною дискримінацій. Стереотипи — це наш щит від дійсності. Він захищає нас від прикрощів або переживань, які ми можемо відчувати до людям, маркованим в нашій свідомості міткою «чужі». Тобто, ми перестаємо співчувати людям іншої раси, віросповідання, національності виключно через тиск стереотипів. Природно, що такий підхід неможливий для людства, адже стереотипи суспільства дійсно стають приводом для нестями.
Однак не тільки негативне ставлення до явища або соціальної групи можна назвати мінусом стереотипів. Позитивні упередження призводять до зайвої довірливості, до помилок і деформації процесу інтерпретації. Літня людина може бути більш здатним до роботи, проте часто на співбесіді йому відмовляють, віддають перевагу молодому фахівцеві. Природно, що така упередженість негативно позначається на успішності компанії.
ЗВІДКИ БЕРУТЬСЯ СТЕРЕОТИПИ?
Є думка, що соціальні стереотипи — це давнє явище, пронесене через покоління. Частково це так, але всю інформацію про них людина вбирає з оточення, виховання, оповідань і відносини батьків. Часто стереотип може бути нав’язаний суспільством. Людина може не відчувати страху чи неприязні до певної категорії людей і вчинкам, але переймає настороженість через острах зробити помилку. Хоча суспільство схильне змінювати своє ставлення до стереотипів. Деякі явища можуть кардинально помінятися за роки і століття.
Одним з наочних способів вивчення власних стереотипів, заснованих на неявних асоціаціях, є сайт Гарвардського університету. Тести розділені на категорії — раса, колір шкіри, національність. Прості завдання дозволяють виявити ваші уподобання. Ймовірно, когось здивують отримані дані, а хтось, навпаки, очікує подібного результату. Варто спробувати, можливо, тести зможуть відкрити очі на багато речей.
Так, для руйнування стереотипів потрібно досить багато часу. Ймовірно, що ви можете з побоюванням ставитися до свого колеги іншої національності. Але для повноцінного розвитку особистості не потрібно давати стереотипам влада над здоровим глуздом. Можливо, цей колега здатний відмінно працювати з вами в команді, варто тільки відкритися для нього. І ви зможете, ламаючи стереотипи, позбавлятися від невмотивованого негативного ставлення.
Кращий спосіб віддячити нам, це поділитися посиланням на цей сайт зі своїми друзями в соціальних мережах!
Стереотип — що це таке? Основні види та формування стереотипів
Не секрет, що суспільство живе у світі стереотипів і домислів, які виникають із-за тривіальною брак інформації (а в окремих випадках — і знань). Дана стаття розповість про походження цього терміну і про те, які соціальні стереотипи існують.
Стереотип: що це таке
Стереотип — термін із соціальної психології. У широкому сенсі слова це певні переконання, які стосуються будь-якої категорії людей, а також певна модель поведінки, яка використовується для визначення всієї групи таких осіб або їх поведінки в цілому. Стереотип — поняття, яке має багато загального з такими термінами, як «звичай» та «традиція».
Ці думки або переконання не завжди точно відображають дійсність. В психології та інших науках існують різні концепції і теорії стереотипів, які мають загальні риси, а також містять суперечливі елементи.
Походження терміну
Необхідно знати етимологію цього слова, щоб зрозуміти його суть. «Стереотип» походить від грецьких слів στερεός (стерео) — «твердий, затверділий» і τύπος (типос) — «враження», отже, це слово можна перекласти як «тверде враження від однієї або декількох ідей/теорії».
Цей термін спочатку вживався в основному в друкарні. Вперше був використаний в 1798 році Фірміні Дидотом для опису друкованої форми, яка тиражувала будь-яку друковану продукцію. Дублікат друкованої форми, або стереотип, використовується для друку замість оригіналу. Поза контекстом друкарні перше вживання слова «стереотип» датується 1850 роком. Воно використовувалося в значенні «увічнення без змін». Однак тільки в 1922 році термін «стереотип» вперше використовувався в сучасному психологічному сенсі американським журналістом Уолтером Ліппманом у його роботі «Громадська думка». Поступово цей термін входить в ужиток і постійно вживається як у мові простих людей, так і в засобах масової інформації.
Види стереотипів
Соціальні стереотипи можна розділити на основні підвиди:
- Стереотипи, що відносяться до народів і цілим рас (наприклад, стереотипи про росіян і євреїв).
- Про багатих і бідних.
- Щодо чоловіків і жінок.
- Про сексуальні меншини.
- Вікові (як повинен вести себе людина в тому чи іншому віці).
- Стереотипи, що відносяться до якої-небудь професії.
Це лише частина обмежень, які впливають на соціальні норми і поведінка людей.
Функції стереотипів
Перші наукові дослідження утверждалии, що стереотипи використовуються тільки твердими й авторитарними людьми. Ця ідея була спростована сучасними дослідженнями, які припускають, що стереотипи суспільства існують повсюдно.
Також було запропоновано розглядати стереотипи як вид переконання якоїсь групи людей, а це означає, що люди, які належать до однієї і тієї ж соціальної групи, мають один і той же набір стереотипів. Сучасні дослідження стверджують, що повне розуміння цього поняття потребує розгляду його з двох взаємодоповнюючих точок зору: як розділених в межах певної культури/субкультури, так і сформованих у свідомості окремої людини.
Гендерні дослідження
Гендерні упередження є одними з найбільш домінуючих у суспільній свідомості. З цієї причини статеві відмінності між чоловіками і жінками вивчались експертами різних наукових напрямків вже дуже давно. Довгий час головною метою вчених, які вивчали відмінності між чоловіком і жінкою, було знайти наукові докази ґендерним стереотипам і тим самим надати достовірне обґрунтування сформованим стереотипам щодо гендерних ролей.
Але це завдання так і не була вирішена: більшість досліджень виявили набагато більше схожості, ніж відмінностей між двома протилежними статями, а виявляються невеликі відмінності зазвичай мають очевидно соціальний базис. Наприклад, чоловіки, на відміну від представниць прекрасної статі, згідно традиційної гендерної ролі, повідомляють, що не є занадто емоційними і чутливими. Однак вимірювання фізіологічних реакцій і їх міміки не раз показували, що відмінностей безпосередньо в емоційних реакціях між протилежними статями не існує.
Інші наукові дані вкотре підтверджують, що чоловіки відчувають гнів, смуток і тривогу так само часто, як жінки, але при цьому частіше виражають злість і пригнічують інші негативні емоції, а жінки, навпаки, пригнічують злість і виражають смуток і страх.
Це ще раз підтверджує, що це стереотипи сприйняття нашого суспільства, які дуже заважають бачити об’єктивну реальність.
Вплив гендерних упереджень
Як і інші суспільні стереотипи, гендерні упередження виконують функцію виправдання соціального, а саме статевого, нерівноправності. Даний вид стереотипів заважає як жінкам, так і чоловікам. Наприклад, стереотипи, які наказують жінкам бути ніжними і засуджують прояв агресії і напористості, часто сприяють дискримінації представниць прекрасної статі на роботі.
Більшість стереотипів приписують жінкам позитивні властивості: чуттєвість, інтуїтивність і турботу. На думку експертів, в товариствах з подібними стереотипами такі риси характеру цінуються не так сильно, ніж раціональність і діяльність, які притаманні сильній статі. Таким чином, ці стереотипи створюють і закріплюють андроцентризм — переконання про чоловіків як про норму, щодо якої жіночий підлогу — це, по суті, відхилення.
Як показують багато наукові дані, прихильність цим сформованим стереотипам і патріархальним поглядів на ролі чоловіка і жінки — одна з головних характеристик чоловіків, які здійснюють побутове та сексуальне насильство по відношенню до жінок. Побутове насильство завжди тісно пов’язане з бажанням сильної статі домінувати.
Упередження також шкодять чоловікам, які в силу тих чи інших причин виявилися не в сильній позиції. Наприклад, чоловіки, які пережили сексуальне насильство, з-за пресингу цих стереотипів дуже рідко просять допомоги, і навіть якщо просять, часто не отримують її, так як лікарі та поліція не вірять, що чоловіки могли стати жертвою такого виду насильства. Суспільство поступово визнає, що дані стереотипи дуже часто далекі від реальності.
Скляна стеля
Всі ці фактори створюють ефект так званого «скляної стелі». Дане поняття відбувається з психології підлог, яке ввели в середині 1980-х років, щоб описати бар’єр у кар’єрному зростанні). Цей «стелю» обмежує рух жіночої статі по кар’єрних сходах з причин, які не пов’язані з їх рівнем професіоналізму. Згодом термін поширився і на представників інших соціальних груп і меншин (етнічні меншини, представники нетрадиційної орієнтації і ін). Звичайно, цього стелі офіційно не існує, оскільки він є негласним.
Кар’єрні наслідки
За заявами організацій із захисту прав жінок, жінки і сьогодні стикаються з цим невидимим стелею. Так, близько 80 % керівників 500 головних компаній Америки є чоловіками, незважаючи на те, що жінки становлять значну частину всіх працівників на низових рівнях у фірмах.
Даний бар’єр, на думку експертів, існує усталених стереотипів щодо жіночої статі і інших соціальних груп, яких пригноблюють. У даної категорії осіб навіть можлива поява так званої боязні успіху. На думку сучасних дослідників, головними перешкодами на шляху жінок до високих і відповідальних посад є традиційна кадрова політика фірм, яка вважає, що жінка не придатна для ролі керівника.
Національні упередження
Практично про будь-якої національності склався той чи інший стереотип. Наприклад, всі євреї прагматичні і жадібні, німці — природжені педанти, а італійці — пристрасні чоловіки.
Однак, згідно зі світовою статистикою споживання спиртних напоїв по країнах світу, Росія далеко не на першому місці. Слід визнати, що це стереотип, який не має реальних підстав. Перші місця в цьому рейтингу належить Молдові, Ірландії та Угорщини.
Ще один стереотип про Росії, що нібито росіяни — це похмурий і непривітний народ. Звичайно, не в російській традиції посміхатися кожному перехожому. Але навряд чи знайдеться інший такий народ в Європі, який так відповідально ставиться до чужого горя або життєвим труднощам. У деяких поселеннях Росії навіть зараз можна постукати в будинок і попроситися на нічліг. Непроханого гостя, звичайно ж, і нагодують, і дозволять залишитися на ніч.
Існують також стереотипи про російських жінок. Наприклад, вважається, що російські жінки найкрасивіші і жіночні серед усіх європейок. Однак і інші слов’янські жінки можуть похвалитися своєю привабливою зовнішністю. Польки і українки теж славляться на ринку наречених в Європі.
Звичайно, стереотипів щодо Росії безліч. В основному вони поширені в західних країнах, які завжди побоювалися могутньої й великої Росії.
Кожен сумнівний факт варто перевіряти на справжність. Дуже часто виявляється, що це стереотип, всього лише чиясь думка, яка нічого спільного з реальністю не має.
Стереотип (психологія) — Вікіпедія
Стереот́ип (від дав.-грець. στερεός — твердий, об’ємний і τύπος — «відбиток») — це усталений шаблон мислення, забобон, як правило, не має безпосереднього відношення до реальності. Спочатку «стереотип» — метафора щодо мислення, що прийшла з друкарської справи, де стереотип — монолітна друкована форма, копія з типографського набору або кліше, використовувана для друкарських машин. В сучасній соціальній теорії та психології існують різні означення поняття «Стереотип», залежно від методологічного напряму наукової школи.
Стереотип — усталене ставлення до подій, вироблене на основі порівняння їх з внутрішніми ідеалами.
Соціальний стереотип — це система економії ресурсів в процесі оцінювання моделей середовища.
Західна традиція (Волтер Ліппман)[ред. | ред. код]
Поняття «стереотип» в суспільно-політичний західний дискурс увійшло з легкої руки Волтера Ліппмана, яке він застосував в описі своєї оригінальної концепції громадської думки в 1922 р
Згідно з Ліппманом, можливо вивести наступне визначення: стереотип — це прийнятий в історичній спільності зразок сприйняття, фільтрації, інтерпретації інформації при розпізнаванні і впізнавання навколишнього світу, заснований на попередньому соціальному досвіді. Система стереотипів являє собою соціальну реальність.
Визначення Волтера Ліппмана володіє значним пізнавальним потенціалом для соціологів і соціальних психологів, тому що дозволяє проводити розрізнення між тим, що постає і, що представляють. Так, в 1999 році на конгресі Європейської асоціації експериментальної соціальної психології, що проходив в Оксфорді, з 33 симпозіумів 13 були сфокусовані на проблематиці стереотипів, упереджень і дискримінації. У своїй книзі «Громадська думка» Ліппман передбачив основні значення, які в подальшому дослідники виявили в стереотипах, а саме поняття міцно увійшло в повсякденний мову.
Економія зусиль[ред. | ред. код]
Область побудови стереотипів простягається від маревних фантазій до усвідомленого використання вченими округлених результатів обчислень. Вся людська культура — це, головним чином (в інтерпретації Ліппмана, зрозуміло) відбір, реорганізація, відстеження різних моделей середовища. Тобто формування стереотипів це економія власних зусиль, оскільки спроба побачити всі речі заново і в подробицях, а не як типи і узагальнення, втомлює, а для зайнятої людини практично приречена на провал. Додатково слід зазначити випадки відмови від типізації: у близькому колі немає способу підмінити чимось індивідуалізоване розуміння або якось заощадити на ньому. Ті, кого ми любимо і ким захоплюємося, в більшості своїй — це чоловіки і жінки, знають швидше нас самих, а не класифікацію, під яку нас можна підвести.
Розмітка світу[ред. | ред. код]
Крім економії зусиль, стереотипи, мабуть, виконують і ще одну функцію: системи стереотипів можуть служити ядром нашої особистої традиції, способом захисту нашого становища в суспільстві. Вони являють собою впорядковану, більш-менш несуперечливу картину світу. У ній зручно розмістилися наші звички, смаки, здібності, задоволення і надії. Стереотипна картина світу може бути неповною, але це картина можливого світу, до якого ми пристосувалися. У цьому світі люди і предмети займають призначені їм місця і діють очікуваним чином. Ми відчуваємо себе в цьому світі як вдома, ми складова частина його.
Тому не дивно, що будь-яка зміна стереотипів сприймається як атака на основи світобудови. Це атака на заснування нашого світу, і коли мова йде про серйозні речі, то нам насправді не так просто припустити, що існує якась відмінність між нашим особистим світом і світом взагалі.
Система стереотипів — не просто спосіб заміни пишної різноманітності і безладної реальності на впорядковане уявлення про неї, тільки скорочений і спрощений шлях сприйняття. Стереотипи є гарантією нашої самоповаги; проектують у зовнішній світ усвідомлення наших цінностей; захищають наше становище в суспільстві і наші права, а отже, стереотипи наповнені почуттями, уподобаннями, приязню або неприязню, асоціюються зі страхами, бажаннями, потягами, гордістю, надією. Об’єкт, який активізує стереотип, оцінюється в зв’язку з відповідними емоціями.
Стереотипи і забобони[ред. | ред. код]
У повсякденному житті саме попереднє отримання відповідних даних (апріорне) судження містить в собі висновок, що ці дані найчастіше і підтверджують. Справедливість, прощення, істина не входять в це судження, бо воно передує одержанню фактичних даних. Забобон, звичайно, може бути виявлений, врахований і доопрацьований. Але так як термін життя людини обмежений, той повинен за відпущений йому час отримати всі відомості, необхідні для освоєння великої цивілізації, тому йому не обійтися без забобонів. Якість його мислення і діяльності буде залежати від того, чи є ці забобони доброзичливими щодо інших людей та ідей, збуджують вони швидше любов у ставленні до того, що явно сприймається як благо, або ненависть відносно того, що не входить до його уявлення про благо.
Динаміка стереотипів[ред. | ред. код]
Стереотип починає діяти ще до того, як вмикається розум. Це накладає специфічний відбиток на дані, які сприймаються нашими органами чуття ще до того, як ці дані досягають розуму. Ніщо так не чинить опір утворенню або критиці, як стереотип, так як він накладає свій відбиток на фактичні дані в момент їхнього сприйняття.
Певною мірою зовнішні стимули, особливо сказані або надруковані, активізують деяку частину системи стереотипів, так що безпосереднє враження і раніше сформовану думку з’являються у свідомості одночасно.
У випадках коли досвід вступає в протиріччя зі стереотипом, можливий двоякий результат: якщо індивід вже втратив певну гнучкість або йому в силу якоїсь значної зацікавленості вкрай незручно міняти свої стереотипи, він може проігнорувати цю суперечність і вважати його винятком, що підтверджує правило, або знайти якусь помилку, а потім забути про цю подію. Але якщо він не втратив цікавості або здатності думати, то нововведення інтегрується у вже існуючу картину світу і змінює її.
Стереотипи[ред. | ред. код]
- П. Фролов. Стереотип політичний // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.690 ISBN 978-966-611-818-2
Конспект заняття з теми «Поняття стереотипів і упереджень. Забобони. Шляхи подолання стереотипів»
Поняття стереотипів і упереджень. Забобони. Шляхи подолання стереотипів
Мета: засвоїти поняття стереотипи, упередження, забобони; навчитися визначати причини виникнення стереотипів, їхній вплив на життя у багатоманітному суспільстві; навчитися пояснювати, що таке гендерна рівність та в чому полягає її значення, розрізняти види стереотипів та конфліктів; протистояти проявам расизму; виявляти емпатію; усвідомити необхідність поваги та толерантного ставлення до культурних відмінностей; формувати критичне мислення під час роботи з різноманітними медіаповідомленнями (відеороликами, соціальною рекламою, плакатами) вміння декодовувати пропаганду в медіатекстах різних жанрів, долати стереотипи та упередження, розпізнавати фейки та спростовувати їх.
Забезпечення заняття: роздаткові матеріали з медіатекстами, підбірка відеоматеріалів, комп’ютери, під’єднані до Інтернету, проектор/ комп’ютер.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Повідомлення мети та теми уроку.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
Аналіз ситуації
Уявіть себе у ролі вчителя. У вашому класі навчається четверо учнів: Оля, Евеліна, Марк і Василь. Виставте оцінки цим учням на ваш розсуд. Подивіться на виставлені оцінки. Чому Ви поставили саме ці оцінки учням? За що ви ставили оцінку? Уявіть, якщо б такий вчитель / вчителька оцінював / оцінювала вас на уроках. Яким чином, на вашу думку, формуються наші перші уявлення про людей?
Наші уявлення про інших людей і явища часто формуються на основі інформації з інших джерел, а не з нашого безпосереднього досвіду
IІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Назвіть характеристики, з якими у вас асоціюється українець, француз, американець, німець, індіанець.
Питання для обміркування:
- Чому саме такі характеристики ви назвали?
- Звідки ви про них знаєте?
- Чи відповідають вони дійсності?
- Навіщо такі характеристики закріплюють у свідомості людини?
Вправа 1. Перегляньте відео «Зовнішність оманлива» (режим доступу: https://youtu.be/gKSO06kNS0g )
Обговорення:
— Хто з вас з самого початку думав, що мусульманин терорист чи наркодилер?
— Чому в вас виникли такі уявлення?
Наші уявлення – це лише результат впливів стереотипів, які ми формуємо, зокрема і з допомого медіа. Ще ми можемо прислухатися до особистого досвіду родичів, друзів. А ні те, а ні те не можна узагальнювати і переносити на образ цілих народів чи релігійних громад.
Сьогодні ми з вами познайомимося з деякими складовими
«піраміди ненависті» — забобонами і стереотипами.. Ви зможете навчитися розпізнавати їх у собі та інших, усвідомити їх причини і шкоду, яку вони завдають суспільству і кожному з нас. Наявність стереотипів не є провиною людини. Стереотипи є в кожного з нас, і це — природний спосіб пізнання світу.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Формування поняття
Стереотип (гр. stereos — «твердий» і typos — «відбиток») — це спрощене, схематичне, часто викривлене уявлення про щось або про когось.
Бесіда
1. Чи погоджуєтесь ви з думкою, що в умовах нинішнього швидкого ритму життя стереотипи певною мірою нам допомагають? Вони економлять час, щоб довго не міркувати над тим чи іншим питанням. Відповідь
обґрунтуйте.
2. Чи погоджуєтесь ви з думкою про те, що стереотипи — це міфи нашої свідомості, бо, отримуючи їх у спадок від наших батьків і нашого оточення ще з дитинства, ми віримо в них бездоказово? Чому?
Складаємо схему створення стереотипу.
ВИСНОВОК. Стереотипи — це спрощені, занадто умовні уявлення, штампи, які люди використовують для того, щоб спрощено зрозуміти явища, які потребують для пізнання більш складних, інтелектуальних зусиль.
Робота в Інтернеті (можна за допомогою мобільних телефонів чи комп’ютера)
Карта стереотипів
Перейдіть за QR-посиланням і перегляньте серію карт лондонського дизайнера Янко Цветкова, що з гумором відображають стереотипи у сприйнятті європейських країн різними народами.
-
Проаналізуйте, на основі яких рис, подій чи фактів виникли стереотипи щодо представників різних країн?
- Чому сприйняття представників одних і тих самих країн у різних народів відрізняється?
- Які види стереотипів ви помітили у назвах на карті?
- Які почуття у вас викликають стереотипи стосовно України?
- Чи погоджуєтеся ви зі стереотипними уявленнями про інші країни? Чому?
- Спрогнозуйте можливі наслідки таких стереотипів?
Проаналізуйте, на основі яких рис, подій чи фактів виникли стереотипи щодо представників різних країн?
Європа очима німців
Європа очима США
Карти України очима її жителів
Обговорення
Що думають про українців представники інших країн?
Уявіть себе представниками інших країн. Методом мозкового штурму визначте уявлення мешканців інших країн про наших співвітчизників і запишіть їх.
Ходять чутки, що українці (продовжіть перелік):
- працелюбні;
- організовують великі застілля;
- вміють відстоювати свої громадянські права;
Проаналізуйте список уявлень про українців.
Чи всі позиції, на вашу думку відповідають реальній дійсності?
Які з них можна вважати позитивними? Які — негативними?
Чи ми можемо впливати на зміну цих уявлень? Якщо так, то яким чином?
Дослідження та обговорення (групова робота)
Види стереотипів
Об’єднайтеся у групи та ознайомтеся із переліком різних видів стереотипів. Проілюструйте кожен з них життєвими прикладами, обговоріть їх.
Види стереотипів за сферами життя
Які з наведених вами прикладів стереотипів у різних сферах життя є позитивними, які нейтральними, а які — негативними?
Чи погоджуєтесь ви з наведеними стереотипними уявленнями?
На вашу думку, чи можуть позитивні стереотипи нести негативний
зміст? За яких умов?
Дослідження
Уважно роздивіться рекламні плакати.
Реклама швейцарських годинників
Реклама побутової техніки
Обговорення
- Які меседжі несуть рекламні зображення та написи на них?
- Як зображені жінки і чоловіки?
- В яких ролях виступають жінки і чоловіки?
- Пригадайте інші реклами, де зображено жінок і чоловіків та їхні образи та ролі.
- З якою метою створено ці реклами?
- Чому саме такі образи висвітлено?
Коментар учителя
Сучасні рекламні технології – ефективне джерело впливу на аудиторію споживачів. Водночас реклама не лише пропагує товар чи послугу, а й формує уявлення про соціальні ролі чоловіка і жінки в сучасному суспільстві, їхній образ і стиль поведінки, визначає принципи їх взаємовідносин. Хоча сучасна роль жінки постійно змінюється, в рекламі жінка постає як домогосподарка, турботлива матуся і дружина, красуня, сексуальний об’єкт, жертва. А чоловік – здебільшого, мачо, експерт, успішний мандрівник, спортсмен. Так реклама закріплює соціальні ролі і спонукає до подальшого розподілу світу на «чоловічий і жіночий»
Отже, стереотипізація – це механізм психіки людини, який може допомогти в деяких ситуаціях, але може принести шкоду і призвести до упередженого ставлення в інших. Усі люди мають стереотипи, і позбутися їх неможливо.
Формування поняття
Гра «Залізничний експрес»
1. Поміркуйте, з ким із цих людей ви б найменше хотіли опинитися в одному купе поїзда? Визначити три найбільш небажані для себе особи і три найбільш бажані.
2. Об’єднайтеся у групи по три особи. Кожна група — купе. Мета — проранжирувати список з тим, щоб обрати четвертого супутника.
3. Обговоріть різні варіанти вибору.
Орієнтовний список:
- циганка;
- явний гомосексуаліст;
- скінхед;
- молодий чоловік, хворий на СнІД;
- неохайно вдягнена жінка з маленькою дитиною;
- кавказець-мусульманин;
- людина з села з великим мішком;
- африканський студент;
- підліток, схожий на наркомана;
- колишній ув’язнений;
- таджик у національному одязі;
- міліціонер;
- інвалід зі складеною коляскою;
- кришнаїт;
- китаєць, який споживає їжу з дивним запахом;
- людина, що говорить незрозумілою мовою.
Обговорення за методом «Відкритий мікрофон»
1. Чи важко було дійти спільної думки?
2. Чому в різних груп відповіді виявилися різними?
3. Чому відповіді усіх груп іноді збігалися?
4. Чому ви не хотіли їхати з людиною в одному купе?
1) Коли нами керує страх, коли — огида, коли — негативне ставлення загалом?
2) Наскільки вони в кожному разі обґрунтовані?
5. Чи можемо ми щось зробити з нашими почуттями в таких випадках? а чи треба з ними щось робити?
6. Як ми чинимо, коли потрапляємо в одне купе з небажаною людиною? Чи траплялися ситуації, коли ви (або хтось у вашій присутності) поводився ганебно з особами, які їм не подобаються?
7. Чи винні ті, з ким ми не хочемо їхати?
8. Що вони відчують, якщо побачать наше невдоволення?
9. Як найкраще вчинити в такій ситуації?
Забобон — негативне ставлення до людини чи будь-якої групи людей, про яких ви насправді нічого не знаєте. Це також негативне ставлення на підставі не особистого знайомства з людиною, а думки (стереотипу) з приводу групи, до якої він належить.
Упередження — це негативне ставлення до людини чи будь-якої групи людей, про яких ви насправді нічого не знаєте.
Схема формування упередження
Формування понять
Ксенофобія (від грецьких слів ξένος (ксенос) означає «чужинець», «незнайомець», та φόβος (фобос), що означає «страх») — неоднозначний термін, котрий позначає певний стан людини, що виявляється в нав’язливому страху щодо чужинців чи просто чогось незнайомого або страх перед чужоземцями та ненависть до них.
Коментар учителя. Уперше термін «ксенофобія» трапляється у словнику Вебстера, виданого 1841 р. у США. Такі визначення засвідчують, що головним об’єктом ксенофобії завжди були незнайомці або чужинці (xenos — сторонні, іноземці). Причини тут прості: історично так склалося, що поява чужинців, зазвичай не віщувало нічого доброго. У гіршому випадку вони претендували на поля і пасовища, на майно і дружин. У кращому випадку — втручалися в життя суспільства, запроваджуючи зміни. Отже, чужинці становили реальну загрозу сталому способу життя.
Розрізняють дві основні форми ксенофобії. Перша спрямована на групу всередині суспільства, що вважається чужою і шкідливою для суспільства, наприклад, нові іммігранти, біженці, трудові мігранти, євреї, цигани, гомосексуалісти. Об’єктом другої форми ксенофобії є переважно культурні елементи, що вважаються чужими. Усі культури піддаються чужоземному впливу, але культурна ксенофобія є часто вузькоспрямованою на певні прояви такого впливу (наприклад, поширення нетрадиційної для даної країни релігії).
Расизм у загальному випадку розглядають як форму ксенофобії. Ксенофобія передбачає віру в те, що об’єкт ворожості є чужим.
Перегляд соціального ролика «Країна без расизму і ксенофобії» (режим доступу: https://youtu.be/VMJYIvF4sYs )
Обговорення.
- Які меседжі несе цей відеоролик?
- Чому виникла необхідність створення такої соціальної реклами?
Формуємо поняття
Расизм — світогляд, а також політичні теорії і практики, що ґрунтуються на расовій дискримінації, на уявленні про поділ людей на біологічно різні групи, тобто на раси на основі особливостей зовнішнього вигляду, як-от: колір шкіри, структура та колір волосся, риси обличчя, будова тіла тощо і різному ставленні до людей та їх спільностей залежно від їх приналежності до цих груп (рас).
Завдання
Обговоріть в групах та придумайте слоган до плакату.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
Основна шкода від суспільних стереотипів полягає в тому, що вони зводять штучні кордони мислення людини, і, відповідно, обмежують можливості для її діяльності виключно бажаними для суспільства варіантами. Будь-яке відкриття чи винахід, взагалі будь-яка принципово нова думка — це подолання будь-якого стереотипу; творчість у межах стереотипів неможлива.
Завдання: складіть схему «Сходинки до подолання стереотипів»
ПРИКЛАД СХЕМИ «СХОДИНКИ ДО ПОДОЛАННЯ СТЕРЕОТИПІВ»
Для того, щоб подолати той чи інший стереотип, необхідно:
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати матеріал теми.
2. Написати міні-твір «Суспільство без стереотипів».
Джерела:
«Громадянська освіта» (інтегрований курс, рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти/ Бакка Т.В., Марголіна Л.В., Мелещенко Т.В. – К.: УОВЦ «Оріон», 2018.-240 с.
«Громадянська освіта» (інтегрований курс, рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти/ О.О. Гісем, О.О. Мартинюк – Харків.: Видавництво «Ранок», 2018.-192 с.
«Громадянська освіта» (інтегрований курс, рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти/ П.В. Вербицька, О.В. Волошенюк, Г.О. Горленко та ін. . – Київ.: Літера ЛТД, 2018.-224 с.
Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін: Посібник для вчителя / За ред. В. Іванова, О. Волошенюк, О.Мокрогуза – К.: Центр вільної преси, Академія української преси, 2016. — 201 с.
Медіаграмотність та критичне мислення на уроках суспільствознавства: посібник для вчителя/ Т.Бакка, О. Бурім, О. Волошенюк, Р. Євтушенко, Т. Мелещенко, О. Мокрогуз; За ред. В. іванова, О. Волошенюк – К.: ЦВП, АУП, 2016. – 243 с.
Сайт проекту “Без кордонів” Центру Соціальна Дія. Режим доступу: http://noborders.org.ua/vid-stereotipiv-do-diskriminatsiyi/
Додатки:
Режим доступу: https://youtu.be/gKSO06kNS0g Соціальний ролик «Зовнішність оманлива»
Режим доступу: https://youtu.be/VMJYIvF4sYs Соціальний ролик «Країна без расизму і ксенофобії»
Режим доступу: https://inspired.com.ua/creative/stereotype-maps/ Карти стереотипів
Стереотип соціальний — Вікіпедія
Соціа́льний стереоти́п є універсальним інструментом розпізнавання і передачі суспільно значимої інформації в процесах взаємодії людей з навколишнім світом і один з одним.
Тільки на основі соціально-філософського аналізу стереотипів можна пояснити існування стійкого зв’язку між сприйняттям об’єктів під певним кутом зору і відповідним повторюваним поведінкою, омассовління свідомості і поведінки людей, особливості маніпулювання ними, витоки нетерпимості в міжособистісних і міжгрупових стосунках людей, взаємозв’язок процесів ідентифікації особистості з станами її життєдіяльності та ін.
Існують дві взаємодоповнюючі філософського дослідження соціальних стереотипів, які необхідно синтезувати для досягнення найповнішої дослідної картини.
У всякого стереотипу є конкретні носії — люди. Отже, щоб зрозуміти витоки та механізм утворення стереотипів мислення і поведінки людей, потрібно дослідити самих людей і їхню психіку, свідомість. Оскільки психіка, свідомість людей формується в суспільстві і через громадську діяльність, то, щоб зрозуміти природу стереотипів, потрібно дослідити суспільство, що їх породжує, різні зв’язки і стосунки людей.
Зустрічаються два різновиди визначення стереотипу: динамічний стереотип — відносно стійка система умовно-рефлекторних реакцій вищих тварин і людини на звичні подразники, і соціальний стереотип — схематичний, стандартизований загальнозначимих образ або емоційно забарвлене і стійке уявлення про певний явище чи об’єкті, в якому виражається звичне ставлення людей до них, що склалося під впливом умов їх буття і попереднього досвіду. Отже, таке визначення насправді недостатньо для розуміння сутності цього феномена, оскільки дане визначення не дає відповіді на питання, що є образ або «подання» у вищевказаному контексті, з чим пов’язані емоційна забарвленість та стійкість соціального стереотипу.
У зв’язку з цим соціальний стереотип розглядається в есе як комплексне утворення, в якому має місце нерозривну єдність трьох його компонентів:
- когнітивного (інформаційного) — виражається в усвідомленні об’єктів — тобто, одержувана людиною інформація, відомості про раціонально усвідомлюваних, об’єктивних феномени;
- афективного (оціночного) — виражає переживання щодо реального або символічного об’єкта;
- соціального (поведінкового) — представляє програму дій щодо об’єктів навколишнього світу.
Соціальні стереотипи як шаблони мислення і поведінки людей, які є членами тих чи інших груп, засвоюються ними дуже рано і використовуються задовго до виникнення ясних уявлень про ті групи, до яких вони відносяться.
Як правило, дослідники звертають увагу на наявність двох функціональних рівнів соціальних стереотипів — групового та індивідуального. На їхню думку, на індивідуальному, так само як і на груповому рівнях стереотипи виконують наступні завдання: селекцію соціальної інформації, її схематизацію, генералізацію і спрощення (когнітивна функція), створення і підтримання образу «Я» особистості або образу «Ми» групи (ціннісна функція). У науковій літературі зазначається, що будь-який стереотип виконує також завдання забезпечення певної поведінки (власне соціальна функція) в залежності від традицій і етнічної своєрідності культури, в яку занурені конкретний індивід чи соціальна група.
Стереотипи регулюють процеси ідентифікації і формування соціальної ідентичності особистості. Соціальні стереотипи засвоюються людиною з того моменту, як тільки він починає ідентифікувати себе з конкретним суспільством, культурою, певною соціальною групою і усвідомлювати себе їх членом.
Поведінці особистості і відзначається, що залежність у її різних формах робить людину поверхневим в його оцінках і судженнях про навколишнє, що сприяє активному використанню їм стереотипів, що дозволяють йому бачити лише те, що обслуговує його залежність.
Стереотипи негативного ставлення або поведінки супроводжуються негативними емоціями (гнівом, відразою, презирством), що трансформуються в загальну антипатію і нетерпимість по відношенню до того чи іншого об’єкту, який викликав емоції. Їх сутність полягає у відкритому, явному вербальному і дієвому вираженні неприязні, відштовхування, ворожнечі.
У стереотипах значною мірою акцентовано ціннісний і антиціннісний компонент, і тому нетерпимість розглядається як наслідок і втілення соціального стереотипу в дії. Будучи причиною утворення соціальних стереотипів і результатом їх утворення, сама нетерпимість згодом може зводитися до рангу стереотипу — ставлення негативізму та нетерпимості до кого-небудь або чого-небудь закріплюється в суспільній свідомості як стереотип.
Ситуація навколо інвалідності в сучасному суспільстві — один з найяскравіших наочних прикладів стереотипізації та стигматизації свідомості людей. Інвалідність являє собою соціальний феномен, уникнути якого не може жодне суспільство, тому кожна держава по рівню свого розвитку, пріоритетів та можливостей формує соціальну та економічну політику щодо інвалідів. У дисертації проводиться аналіз інвалідності як медичної та соціальної проблеми, і показуються принципи її рішення. Автор вважає, що для вирішення проблеми необхідно переосмислити розуміння інвалідності та усунути соціальні стереотипи, які є джерелом ізоляції інвалідів:
- Люди з порушеннями повинні розглядатися як суб’єкт побудови їх власного життя;
- Увага повинна бути спрямована на суспільство, яке потребує змін усередині себе для зміни ставлення до інвалідів;
- «Нормалізація» необхідна не людям з інвалідністю, а умов життя, які повинні нормалізуватися до такого ступеня, щоб люди з особливими потребами могли брати участь в житті.
На підставі вищевикладеного можна зробити висновок про те, що діти поділяють стереотипи щодо старості і старіння, які існують в суспільстві, і засвоюють через макросоціальні оточення домінуючий в суспільстві образ старості. Однак, негативні стереотипи щодо людей похилого віку не відносяться до родичів, тобто до бабусь і дідусів дітей, з якими вони спілкуються з раннього дитинства. Звідси можна припустити, що часті контакти між поколіннями в родині стимулюють позитивне ставлення до літніх людей. Як наслідок, чим раніше діти будуть взаємодіяти з людьми похилого віку не родичами, тим більш позитивні будуть взаємини між ними.
Для ефективної взаємодії поколінь необхідно зробити спробу поліпшити негативні уявлення про старість і літніх людей. Зміні стереотипів сприяє:
- знання про специфічні особливості людей похилого віку;
- особистий контакт з представниками людей третього віку;
- створення позитивного образу старості засобами масової інформації;
- виділення загальних ознак, характерних для обох груп (діти — люди похилого віку).
Список використаної літератури[ред. | ред. код]
- Ліппман У. Громадська думка / пров. з англ. Т. В. Барчунова, під ред. К. А. Левінсон, К. В. Петренко. М.: Інститут Фонду «Громадська думка», 2004.
- Судаков К. В. Динамічні стереотипи, або Інформаційні відбитки дійсності. Київ., 2002.
- Ослон А. Волтер Ліппман про стереотипи: виписки з книги «Громадська думка» / / Соціальна реальність, 2006, № 4,
C. 125–141.
- Текст автореферату Суходольській Н. П. «Соціальний стереотип у життєдіяльності людей». МДУ, 2009.
- Жукова С. А. «Вікові соціальні стереотипи та їх вплив на межпоколенние взаємини».
- Соціальний стереотип у життєдіяльності людей / / Філософія і суспільство. № 3, 2007. (Стор. 152–160).
- Соціальна нетерпимість як причина і наслідок формування стереотипів у суспільстві / / Збірник матеріалів Всеросійської конференції «тлінного і вічне: соціально-міфологічні та політософскіе вимірювання ідеології в» масових суспільствах «, новго імені Ярослава Мудрого. 2007. (Стор. 315–317).
Презентація на тему Стереотипи і упередження — готові шкільні презентації
Toggle navigation GDZ4YOU- ГДЗ
- 1 клас
- Англійська мова
- Буквар
- Математика
- Німецька мова
- Основи здоров’я
- Природознавство
- Російська мова
- Українська мова
- Я досліджую світ
- 2 клас
- Англійська мова
- Інформатика
- Математика
- Основи здоров’я
- Природознавство
- Російська мова
- Українська література
- Українська мова
- Читання
- Я досліджую світ
- 3 клас
- Англійська мова
- Інформатика
- Математика
- Німецька мова
- Природознавство
- Російська мова
- Українська мова
- Я і Україна
- Я у світі
- 4 клас
- Англійська мова
- ДПА
- Інформатика
- Літературне читання
- Математика
- Німецька мова
- Основи здоров’я
- Природознавство
- Російська мова
- Українська література
- Українська мова
- Французька мова
- Я і Україна
- Я у світі
- 5 клас
- Англійська мова
- Інформатика
- Історія
- Математика
- Німецька мова
- Основи здоров’я
- Природознавство
- Російська мова
- Світова література
- Українська література
- Українська мова
- Французька мова
- 6 клас
- Англійська мова
- Біологія
- Географія
- Інформатика
- Історія
- Математика
- Німецька мова
- Основи здоров’я
- Природознавство
- Російська мова
- Світова література
- Українська література
- Українська мова
- Французька мова
- 7 клас
- Алгебра
- Англійська мова
- Біологія
- Географія
- Геометрія
- Інформатика
- Історія
- Німецька мова
- Основи здоров’я
- Російська мова
- Світова література
- Українська література
- Українська мова
- Фізика
- Хімія
- 8 клас
- Алгебра
- Англійська мова
- Біологія
- Географія
- Геометрія
- Інформатика
- Історія
- Німецька мова
- Основи здоров’я
- Російська мова
- Українська література
- Українська мова
- Фізика
- Хімія
- 9 клас
- Алгебра
- Англійська мова
- Біологія
- Географія
- Геометрія
- ДПА
- Інформатика
- Історія
- Креслення
- Німецька мова
- Основи здоров’я
- Російська мова
- Українська література
- Українська мова
- Фізика
- Хімія
- 10 клас
- Алгебра
- Англійська мова
- Біологія
- Географія
- Геометрія
- Інформатика
- Історія
- Математика
- Німецька мова
- Правознавство
- Російська мова
- Українська література
- Українська мова
- Фізика
- Французька мова
- Хімія
- 11 клас
- Алгебра
- Англійська мова
- Астрономія
- Біологія
- Геометрія
- ДПА
- Економіка
- Інформатика
- Історія
- Математика
- Німецька мова
- Російська мова
- Українська література
- Українська мова
- Фізика
- Хімія
- 1 клас
Етнічний стереотип — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Етностерети́п, етні́чний стереоти́п — узагальнений, емоційно-насичений образ етнічної групи або її представників, який сформувався історично у контексті розвитку міжетнічних стосунків. Віддзеркалюючи бажання людей зберегти етнокультурну ідентичність, етностереотип відіграє важливу соціальну роль як фактор консолідації та фіксації етнічної групи, чіткого окреслення її кордонів.
Структура етнічних стереотипів[ред. | ред. код]
Етностереотипи мають трикомпонентну структуру:
- констатація особливостей етнічної групи — когнітивний (пізнавальний) елемент;
- ставлення до цих особливостей, що зумовлює їхню оцінку — емотивний елемент;
- формування певного типу поведінки щодо цієї етнічної групи конативний (поведінковий) елемент.
Види етностереотипів[ред. | ред. код]
- Імперський етностереотип – створений владними та провладними колами образ конкретної етнічної групи, який використовувався у практиці державного адміністрування для вкорінення у масову свідомість контрольованих настроїв, переконань та чітких поведінкових схем. Дія імперських етностереотипів набувала особливого значення при формуванні стратегій соціальної поведінки конкретних осіб чи груп й виявлялась під час різноманітних адміністративних акцій.
- Колоніальний етностереотип — створений елітою пригнобленого етносу образ пануючої етнічної групи, який використовувався у практиці спілкування із органами влади для вкорінення у масову свідомість антиколоніальних настроїв, переконань та чітких поведінкових схем. Дія колоніальних етностереотипів набувала особливого значення при формуванні стратегій соціальної поведінки конкретних осіб чи груп й виявлялась під час різноманітних акцій національно-визвольної боротьби.
- Сусідський етностереотип — образ сусідської етнічної групи, що спонтанно створений національними громадами для використання у побутовій практиці. Дія сусідських етностереотипів набувала особливого значення при формуванні стратегій соціальної поведінки конкретних осіб чи груп й виявлялась під час різноманітних побутових акцій (спілкування, купівля-продаж, спільна дія тощо).
У будь-якому суспільстві соціально-економічний розвиток і культурна трансформація протікають нерівномірно як у територіальному, так і соціальному аспекті.
Приклади етностереотипів[ред. | ред. код]
Стереотипи щодо поляків у Російській імперії[ред. | ред. код]
Російська влада у реалізації прагнень підкорити регіон Правобережної України, а отже і стабілізувати західний кордон імперії, змушена була обирати союзника, — українського селянина чи польського шляхтича. Поляки, які неодноразово демонстрували опозиційність до всього імперського механізму, врешті-решт опинились під підозрою імперської влади й були проголошені одним із ворогів Великої Імперії.
Ставлення російської влади до численного польського населення, яке проживало на території Правобережної України, приєднаної в ході ліквідації Речі Посполитої не було сталим і еволюціонувало. Можна видокремити три етапи цієї еволюції: 1) 1793 – 1830 рр., 2) 1831 – 1862 рр., 3) 1863 – 1914 рр. Протягом першого етапу уряд намагався закріпити нові територіальні надбання. Для цього необхідно було ліквідувати самобутність краю, виразною складовою якої були польські шляхетські традиції. Представникам останньої пропонувалось добровільне зречення й безперешкодні інтеграція до імперського суспільства. Польське повстання 1830 – 1831 рр. ознаменувало розгортання другого етапу, який характеризувався з одного боку боротьбою польської шляхти за збереження самобутності, а з іншого – першими кроками уряду в справі її декласації як елементу дестабілізації ситуації в трьох губерніях Правобережної України. Нарешті, друге польське повстання 1863 р. засвідчило невмирущість ідеї державності серед поляків і стало ключовим свідченням для урядових кіл неможливості виховати лояльність «бунтівної шляхетської нації». Це стало передумовою формування імперського етностереотипу «поляка-ворога».
Імперський етностереотип «поляка-ворога» є досконало спланованою і ретельно сформульованою системою оціночних суджень вищих урядовців та місцевої адміністрації щодо поляків та їх місця у суспільстві та державному механізмі Російської імперії. Він хоча і спирався на стереотипні суспільні уявлення, але все ж був створений штучно для обґрунтування репресивних заходів відносно поляків після їх повстання у 1863 р. У його структурі ключову роль відігравали соціальні, релігійні та історичні складові. Всі поляки проголошувались панами, або їх свитою; католиками, а отже ворогами православ’я; підступними ворогами, що хочуть порушити цілісність імперії. Імперський етностеотип «поляка-ворога» вкорінювався у суспільні настрої завдяки блискуче налаштованій системі управління з ієрархічною структурою. Вищі ешелони адміністративно-управлінського апарату мали цілком конкретні плани щодо польського населення. І для їх успішного втілення залишалось лише отримати «сигнал» від місцевих адміністративних органів. Практичне застосування імперського етностереотипу «поляка-ворога» здійснювалось двома шляхами: через місцевий адміністративно-управлінський апарат та засоби масової інформації. Якщо тиск влади законодавчим шляхом був недостатнім, то використовувались настрої населення. Їх успішно моделювали періодичні видання, через які транслювалось ідеї про «польські загрози».
Незважаючи на утиски влади та пропаговані нею антипольські настрої, полякам усе ж вдалося справити відчутний вплив на громадсько-політичне, соціально-економічне та культурно-освітнє життя досліджуваного регіону. Своєрідна замкнутість їхнього суспільства та збереження у ньому польськості допомагала опиратись тиску імперії, досягати успіхів в економічній сфері. Залучення поляків до сучасних перспективних галузей економіки, зокрема, будівництва залізниць, удосконалення цукрового виробництва, банківської системи підняло рівень життя населення Правобережної України та засвідчило її існування на міжнародному рівні. Поляки звинувачували російське суспільство у пихатості, і тому навмисне намагалися опанувати й встановити хоча б часків контроль над стратегічними сферами загальноімперського господарства, посісти провідне, контролююче становище і змусити імперську владу «зняти капелюха» перед їх досягненнями.
Завдяки збереженню високого рівня національної консолідації полякам Правобережної України вдалось ефективно протистояти провадженій відносно них урядовій політиці. У відповідь на критику католицького віросповідання вони у завуальованій формі окатоличують населення Правобережної України, розвивають польську освіту та створюють таємні товариства. Не виняток, серед польської спільноти становлять ті, хто з усіх сил прагнув «закріпитися в економічному світі». Особливістю поляків варто відмітити їх непереборне бажання зберегти землеволодіння. Якщо їм доводилося «прощатися» із земельними наділами, то вони піклувались про те, що ці наділи потрапили до рук саме поляків. Але у «битві за землю» польські землевласники не отримали бажаного результату.