Стереотипи приклади: «Ти ж дівчинка» і ще 3 стереотипи про виховання, яким не місце в сучасному світі — журнал

Як стереотипи впливають на наше життя? Розробка уроку третього розділу курсу “Громадянська освіта”

Публікуємо урок до третього розділу курсу “Громадянська освіта” – “Як стереотипи впливають на наше життя” – який розробила експертка й авторка Платформи “Критичне мислення” Олена Пометун.

“Уявіть, що вам треба подорожувати цілу добу потягом в одному купе з кількома пасажирами. Прямо зараз оберіть собі бажаних супутників з переліку й поясніть, чому обрали саме їх:

1) демобілізований солдат, який повертається із зони АТО; 2) телевізійний продюсер, ймовірно з грішми; 3) чорношкірий чоловік з Танзанії; 4) молодий художник, ВІЛ-інфікований; 5) молодий хлопець з нашивкою Правого Сектору на куртці; 6) журналістка з Росії, яка приїхала в Україну в службовому відрядженні; 7) жінка, яка везе кошик з надзвичайно ароматними квітами; 8) переселенка з двома дітьми; 9) мусульманин з дружиною в національному одязі; 10) жінка, хвора на рак…”

Це лише фрагмент однієї з вправ пропонованого нижче уроку, в якому знайдете багато запитань і ситуацій для своїх учнів, що стимулюватимуть їх думати, спільно обговорювати проблему, розвивати критичне мислення. Також в уроці є корисна пам’ятка, як почати відмовлятись від стереотипів та чого бажано уникати під час зіткнення з негативними стереотипами.

Курс “Громадянська освіта” для 10-класників

Розділ третій “Людина в соціокультурному просторі”: ЯК СТЕРЕОТИПИ ВПЛИВАЮТЬ НА НАШЕ ЖИТТЯ

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть

■ пояснювати, що таке стереотипи, як вони формуються і як впливають на поведінку людини, які є шляхи звільнення від стереотипів;
■ визначати власні стереотипи та їхній вплив на життя;
■ висловлювати власне ставлення до стереотипів та проявів стереотипної поведінки в себе й інших.

Хід уроку

Вступна частина

Починаючи урок, зазначте, що часто в розмові ми можемо почути такі вислови: “Та це ж всі знають, що…” і далі може бути: “жінки емоційніші, ніж чоловіки”, “всі татари хитрі”, “щоб добре лікували – треба завжди платити” тощо.

Запитайте учнів: “Чи можна довіряти таким судженням? Як вони називаються?”.

Зауважте, що сьогодні на уроці шукатимете відповіді на те, як реагувати на стереотипи, чому люди таке говорять та як це впливає на наше життя.

Основна частина

Запропонуйте учням пошукати власні стереотипи. Для цього попросіть їх обрати одне слово з переліку слів: українець, селянин, шахтар, туристка, конфлікт – і проілюструвати його малюнком. Потім хай, не підписуючи малюнок, передадуть його сусідові по парті. Сусід/сусідка мають здогадатись, що саме намальовано, і пояснити свою думку.

Потім обговоріть з учнями в загальному колі:

■ Чи відгадали вони слова, проілюстровані однокласниками? Чому?
■ Які з їхніх уявлень збіглися?
■ Які з них можна назвати стереотипами? Чому?

Далі запропонуйте учням прочитати текст і подумати:

■ За якими ознаками можна відрізнити стереотипи?
■ Як вони впливають на поведінку і стосунки людей?

ЯК СТЕРЕОТИПИ ВПЛИВАЮТЬ НА СТОСУНКИ МІЖ ЛЮДЬМИ

“Грузини дуже емоційні”, “На Заході не люблять східняків”, “Усі мусульмани агресивні” – усі ці судження є прикладами негативних стереотипів у сприйнятті одних людей іншими.

Слово “стереотип” у перекладі з грецької означає “твердий відбиток”. Стереотип – стійкий і спрощений образ чи уявлення про явище, подію, людину чи групу людей. Він зазвичай ґрунтується на переконанні, що всі члени певної групи однакові й нічим не відрізняються один від одного, що всім членам певної групи притаманні схожі якості.

Припустимо, ви зустріли мешканця планети Марс, який розмовляв з вами грубо. Висновком, заснованим на стереотипі, буде: “Всі мешканці Марса – грубіяни”. Але що ви знаєте про інших мешканців планети? Чи всі вони невиховані та грубі? Можливо, ні. Деякі з них можуть бути саме такими, а деякі – ні.

Стереотипи та пов’язані з ними упередження (або передсуди) насамперед спрощують реальність і зводять людську різноманітність до однієї спільної групової риси чи характеристики: “вони всі такі…”: чиновники беруть хабарі; відмінниці – зануди; начальники – тирани; грузини – емоційні, чоловіки – мовчазні; жінки – пліткарки.

Стереотипи обумовлюють помилкове ставлення до ідей та явищ, часто призводять до хибних висновків.

Деякі зі стереотипів передаються з покоління в покоління, їх приймають на віру і не перевіряють. Деякі можуть виникати через брак інформації, під впливом певної ситуації, особистого досвіду і уявлень, прийнятих у громаді чи суспільстві.

Стереотипи впливають на нашу поведінку. Нерідко їх існування веде до перекручення реальності, коли, наприклад, незнайома група людей вважається ворожою, “не нашою”, адже вони не такі, як ми. Через стереотипи люди помічають тільки те, що підпадає під стереотип, і відкидають інформацію, котра йому суперечить. Через негативні стереотипи щодо іншої групи люди можуть не помічати або виправдовувати недоліки у власній групі.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Після обговорення тексту за поставленими запитаннями, попросіть учнів уявити, що їм треба подорожувати цілу добу потягом в одному купе з кількома пасажирами. Прямо зараз вони мають обрати собі бажаних супутників з такого переліку:

1) демобілізований солдат, який повертається із зони АТО;
2) телевізійний продюсер, імовірно із грішми;
3) чорношкірий чоловік з Танзанії;
4) молодий художник, ВІЛ-інфікований;
5) молодий хлопець з нашивкою Правого Сектору на куртці;
6) журналістка з Росії, яка приїхала в Україну в службовому відрядженні;
7) жінка, яка везе кошик з надзвичайно ароматними квітами;
8) переселенка з двома дітьми;
9) мусульманин з дружиною в національному одязі;
10) жінка, хвора на рак.

Потім об’єднайте учнів у групи по 4-5 осіб й попросіть ще раз звернутися до переліку пасажирів. На окремому аркуші по черзі хай поставлять знаки “плюс +” поряд з тими, з якими б вони їхали, і знак “мінус -” – кого б не хотіли мати за супутника.

Через 5 хвилин попросіть групи представити висновки, відповідаючи на запитання:

■ Проти кого з перелічених осіб найбільше плюсів? Як ви це пояснюєте?
■ Проти кого з перелічених осіб найбільше мінусів? Чому?
■ Чи є особи у списку, з якими б хотіли їхати всі? Чому?
■ Чи є особи у списку, з якими б ніхто не хотів їхати? Чому?

На завершення цієї вправи обговоріть у загальному колі: Чи проявились у виборах ваші спільні стереотипи? Які саме? До яких наслідків може призвести існування цих стереотипів?

Запросіть учнів подумати, чи можна відмовитись від стереотипів. Що потрібно для цього зробити? Після обговорення нехай порівняють свої думки з пам’яткою. Запитайте, чи знайшли учні в ній щось нове, важливе для себе?

Якщо залишається час, попросіть учнів у групах обрати та прочитати один з фрагментів (А чи Б), що складається зі стислого опису життєвої ситуації й думок фахівців. Запросіть їх прокоментувати ситуацію, спираючись на інформацію від фахівців. Можна допомогти їм, ставлячи запитання: У чому полягає конфлікт ситуації? Що кажуть про це фахівці? Чи траплялися вам у житті схожі ситуації? Як варто на них реагувати?

А. Ситуація

“Чоловік допив каву і кинув паперовий стаканчик біля лави. Жінка, яка проходила поруч, обурилася:

– Чому кидаєте сміття?
– Кажуть, що донецькі не достатньо культурні, так от вам, хай буде по-вашому…”

Думка фахівців

Стереотипи серйозно впливають не тільки на дії тих, хто є їх носіями, але і на суб’єкт стереотипу. Якщо до людини застосовується стереотипне судження, вона може підсвідомо намагатися відповідати ознакам, які їй приписують (вчені називають цей ефект “пророцтво, що виконується саме”).

Б. Ситуація

Група студентів дивилась відеозапис бесіди з дівчиною, яка відповідала на питання тесту здібностей. Одній групі розповіли, що дівчинка – з бідної родини, живе на окраїні, у неблагополучному районі, іншій – що це донька інтелігентів-вчених з респектабельного району. Перша група оцінила здібності дівчинки нижче середнього рівня і згадала, що вона не відповіла майже на половину запитань тесту. Друга група оцінила рівень здібностей як високий, згадавши, що вона на більшість питань відповіла правильно.

Думка фахівців

Стереотипи відрізняються стійкістю. Це забезпечує вибіркове сприйняття інформації: звертають увагу на частину інформації, яка відповідає стереотипу, а іншу частину ігнорують.

Підсумкова частина

Запросіть учнів обмінятись думками та враженнями від заняття, закінчуючи одне чи кілька речень:

Сьогодні для мене було важливо… Для мене було корисно…
Сьогодні на занятті я зрадів/зраділа, коли… Тепер я вмію…
Тепер я зможу…

Домашнє завдання

1. Потренуйтеся в навичках розпізнавання негативних стереотипів. Поміркуйте, чи є у вас стереотипи? Як вони впливають на ваші дії стосовно інших людей?

2. Спостерігаючи ситуації роз’єднання людей та аналізуючи його причини, спробуйте зібрати “колекцію” негативних стереотипів, що заважають людям з різних соціальних груп діяти разом.

3. Згодом об’єднайте свої “екземпляри” з тим, що назбирали друзі – можливо, вийде цілий “музей”, куди ви будете “приводити” тих, кому негативні стереотипи нав’язують руйнівну поведінку.

Олена Пометун, експертка й авторка Платформи “Критичне мислення”

Титульне фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos

СТЕРЕОТИП — це що таке, визначення простими словами, суть, види

Стереотип – це упереджена ідея або набір ідей, узагальнень, часто несвідомих, які люди застосовують до груп людей, місць чи ситуацій.

 

 

1) Що таке СТЕРЕОТИП – визначення, значення простими словами.

2) Способи вираження стереотипів.

3) Як формуються стереотипи?

3.1) Процес соціалізації.

3.2) Мотивація.

3.3) Навколишнє середовище.

4) Види та форми стереотипів.

4.1) Неявні/імпліцитні стереотипи.

4.1.1) Приклади імпліцитних стереотипів:

4.2) Явні/експліцитні стереотипи.

4.2.1) Приклади потенційно очевидних стереотипів:

4.3) Існують інші типи стереотипів:

5) Гендерні стереотипи.

6) Расові та етнічні стереотипи.

7) Стереотипи сексуальності.

8) Стереотипи соціального класу.

9) Стереотипи щодо людей з інвалідністю.

10) Вікові стереотипи.

11) Національні стереотипи.

12) Релігійні стереотипи.

13) Політичні стереотипи.

14) Еволюція стереотипів.

15) Стереотипи та їх загрози.

16) Що таке динамічний стереотип?

17) Стереотипи на робочому місці.

17.1) Щоб уникнути стереотипів на робочому місці, співробітники повинні пам’ятати про такі поради:

18) Висновки.

Що таке СТЕРЕОТИП – визначення, значення простими словами.

 

Простими словами, Стереотип – це узагальнена чи повторювана ідея чи концепція.

 

Люди можуть формувати стереотипи практично про все у своєму житті, але ці стереотипи можуть розвиватись по-різному. Термін «стереотип» використовується в різних галузях, включаючи психологію, неврологію, антропологію, соціологію та культурологію. Стереотипи часто можуть призвести до упереджень та забобонів, тому що вони змушують людей робити загальні припущення про інших людей, не маючи доступу до великої кількості інформації. Однак у деяких випадках стереотипи можуть мати корисну роль з еволюційної точки зору, коли вони допомагають людям уникати небезпеки та розуміти соціальні ситуації.

 

 

Способи вираження стереотипів.

Є кілька різних способів висловити поняття «стереотип» та його концепцію, зокрема:

1. Патерн: стереотипи ґрунтуються на реальних чи передбачуваних парадигмах світу, і тому вони можуть бути корисними.
2. Упередження: стереотипи можуть призвести до упередження, якщо вони не є продуманими або прийнятими з обмеженими доказами.
3. Визначення: стереотипи можна використовувати як спосіб визначити людей, їх характеристики та здібності; одні з цих визначень можуть бути позитивними, інші негативними.
4. Норматив: стереотипи забезпечують нормативні погляди на світ, які відповідають ідеям своєї групи; вони часто покладаються на те, що багато людей вірять їм.

 

 

Як формуються стереотипи?

 

Стереотипування, або формування стереотипів – це когнітивний процес, що існує в більшості соціальних груп і залежить від контексту або ситуації.

 

Зв’язуючи певні характеристики з певною групою, стереотипування може включати, наводити або служити виправданням фізичної чи емоційної реакції з боку людини, яка увічнює стереотип. Хоча формування стереотипів суспільства відбувається когнітивно, важливо зазначити, що самі стереотипи набуваються. Їм можуть неявно чи явно навчати чи підкріплювати друзі, члени сім’ї, вчителі, групи однолітків, засоби масової інформації чи суспільство загалом.

Існує безліч різних способів, якими можуть розвиватись стереотипи людей. Найчастіше стереотипи виникають або з особистого досвіду, або з того, чого людей вчать, коли вони ростуть. Психологи визначили кілька можливих відповідей на питання «як формуються стереотипи?», які можна застосувати до безлічі різних ситуацій.

 

Процес соціалізації.

Тим, хто проводить час із людьми з різних верств суспільства, може бути легше боротися зі стереотипами. Ефекти стереотипів можуть обмежувати перспективи. Дуже часто стереотипи формуються внаслідок соціального навчання, тобто інформації, яку люди дізнаються від своїх батьків та однолітків. Наприклад, якщо дітям у дитинстві кажуть, що хлопчики спортивніші, ніж дівчатка, вони можуть вирости, повіривши, що це правда. У них сформувався стереотип про риси хлопчиків і дівчаток, заснований на соціалізації. Батьки можуть передати стереотип своїм дітям, розповыдаючи їм, що це члени певної групи дурні, злочинні, грубі тощо.

Ще одним елементом соціалізації, який може призвести до формування стереотипів, є теорія особистості, яка припускає, що чийсь особистий досвід може спричинити формування узагальнених переконань. Наприклад, людина, яку в дитинстві вкусив собака, може вирости і повірити в те, що собаки небезпечні, навіть якщо статистичні дані свідчать про те, що більшість собак не є небезпечними для людей. Емоційні та інтенсивні переживання можуть набагато ефективніше впливати на переконання людей, ніж докази та статистика. Саме так зазвичай працює людський мозок.

 

Мотивація.

Інша теорія формування стереотипів називається мотиваційною теорією. Ця теорія стверджує, що люди розвиватимуть стереотипи щодо своїх конкурентів, щоб підвищити рівень власної довіри. Наприклад, хтось, хто збирається змагатися в перегонах з десятьма іншими людьми, може переконати себе, що інші учасники, ймовірно, не тренувалися так старанно, як він, і тому вони навряд чи виступлять так само добре в перегонах. Такі стереотипи можуть мати еволюційну перевагу, підвищуючи впевненість у складних ситуаціях і потенційно підвищуючи шанси на успіх. Однак, як і інші стереотипи, вони не ґрунтуються на реальних фактах.

 

Навколишнє середовище.

Подібно до того, як те, що комусь говорять під час дорослішання, може впливати на формування стереотипів, так само може впливати і навколишнє середовище. Згідно з теорією соціальної ідентичності, люди зазвичай вважають, що їхня власна група (яка може бути расовою, релігійною, національною, культурною, сімейною тощо) неоднорідна, тоді як чужа група однорідна. У тих, хто виріс у регіоні, де переважна більшість людей належить до однієї культурної чи етнічної групи, можуть розвинутися сильніші стереотипи про інші групи через обмежену взаємодію з членами цих груп і, отже, менше можливостей побачити нюанси та різноманітність усередині інших груп. .

Стереотипи також можуть бути пасивно засвоєні через вплив ЗМІ. Наприклад, кілька досліджень показали, що темношкірих злочинців найчастіше показують у вечірніх новинах. Це може тонко спонукати людей асоціювати кольорових людей із злочинною поведінкою.

 

 

Види та форми стереотипів.

Усі існуючі сьогодні в суспільстві стереотипи можна включити до таких груп:

 

Неявні/імпліцитні стереотипи.

Це стереотипи, яких люди дотримуються, навіть не замислюючись про них. Їх може бути важко ідентифікувати, а якщо вони ідентифіковані, люди спочатку можуть навіть не розпізнати їх як стереотипи. Зазвичай це переконання, яких дотримуються, але не ставлять під сумнів, іноді протягом багатьох років чи навіть усього життя.

Приклади імпліцитних стереотипів:

• віра у те, що одна расова група інтелектуально, фізично чи морально перевершує інші расові групи;
• віра в те, що представники певної релігії схильні до насильства у непропорційно більших кількостях;
• ідеалізована віра в те, що всі представники певної нації (своєї чи чужої) особливо морально чи інтелектуально освічені.

Ці стереотипи часто виявляються як несвідомі упередження, коли люди діють відповідно до думки, яку вони, можливо, навіть не усвідомлюють. Неявні стереотипи можуть впливати на поведінку на багатьох рівнях. Практично всі мають певний рівень імпліцитних стереотипів просто тому, що людському мозку легше узагальнювати, ніж постійно ламати очікування і припущення.

 

Явні/експліцитні стереотипи.

Явний стереотип — це стереотип, про який хтось знає та в який активно вірить. На відміну від імпліцитних стереотипів, які люди можуть розуміти, що вони не відповідають дійсності, коли стикаються з ними безпосередньо, явні стереотипи — це переконання, які люди навмисно включають до своїх світоглядів. Все, що може бути неявним стереотипом, може бути явним стереотипом, але явні стереотипи — це те, що люди активно обговорюватимуть і навіть робитимуть свідомо.

Приклади потенційно очевидних стереотипів:

• віра в те, що існує встановлений спосіб дотримання ґендерних ролей, якому активно навчають дітей;
• віра в те, що деякі етнічні групи краще справляються з певною роботою, що проявляється у дискримінаційній практиці найму;
• віра в те, що люди зі своєї країни краще, що проявляється у націоналістичній практиці голосування чи ігноруванні досвіду людей з інших країн;

Явні стереотипи можуть завдати шкоди, особливо коли вони використовуються для обмеження прав певних груп.

 

Існують інші типи стереотипів:

 

1. Позитивні стереотипи
2. Негативні стереотипи

Негативні стереотипи очевидні та часто пов’язані з дискримінацією за ознакою раси, релігії та статі. Позитивні стереотипи менш очевидні, оскільки людина, яка створює стереотипи, може не завдавати шкоди потерпілій групі. Однак у деяких випадках позитивні стереотипи можуть бути витлумачені реципієнтом як негативні стереотипи. Щоб пояснити цю концепцію докладніше, розглянемо такі приклади позитивних стереотипів. Азіати добре розуміються на математиці та природничих науках. Цей стереотип виник у 1960-х роках через загальне переконання, що азіати досягли успіху в певних дисциплінах. Однак цей стереотип не був підтверджений статистично, і в результаті багато людей зазнають сильного тиску, змушуючи сумлінніше працювати. Не в змозі виправдати очікування, деякі можуть займатися саморуйнівними думками чи поведінкою, які знижують успішність. Чорношкірі – чудові спортсмени. Цей, по суті, позитивний стереотип виник у другій половині дев’ятнадцятого століття. Хоча вірно те, що представники деяких рас домінують у певних видах спорту, поняття спортивної переваги остаточно не доведені. Правду кажучи, культура і суспільство визначають, чи деякі люди займатимуться певними видами спорту. Багато хто вважає, що чорношкірі — найкращі бігуни на довгі дистанції. Але більшість володарів олімпійських золотих медалей родом із невеликого району Кенії під назвою Нанді. Решта Африки, в якій переважають чорношкірі, не вирізняється з точки зору бігунів з високими показниками. Геї модніші – цей стереотип, швидше за все, створений або, принаймні, підкріплений засобами масової інформації. Геїв зазвичай зображують у модній рекламі, тому що вони вважаються жінкоподібними і мають сильніше почуття моди, ближче до жіночого. Але так само, як деякі натурали утримуються від пива та полювання, деякі геї не дбають про моду.

 

 

Гендерні стереотипи.

 

Гендерний стереотип – це надмірно спрощене сприйняття будь-кого на основі його статі або гендеру.

Це включає припущення про те, що чоловік або жінка можуть і не можуть (або повинні і не повинні) робити щось. Гендерні стереотипи були одним із найпідступніших типів стереотипів протягом усієї історії. Аж до початку 20 століття багатьом жінкам не дозволялося голосувати чи займатися багатьма професіями через обмежені переконання щодо їхньої здатності брати участь у громадському житті. Сьогодні гендерні забобони продовжують шкодити як чоловікам, так і жінкам. Часто жінкам відмовляють у прийомі на роботу через побоювання, що вони можуть кинути роботу, щоб народити дитину, або жінка-лікар миттєво сприймається як медсестра через стереотипи, що вкорінилися в суспільстві, на робочому місці. Багато чоловіків також часто піддаються дискримінації (часто з боку інших чоловіків), якщо вони обирають фемінізовані професії, такі як медсестра та вчитель. Ось домінуючі сьогодні гендерні стереотипи:

 

• Домінуюча мужність. Від чоловіка очікується, що він буде наполегливим, візьме на себе управління, керівну роль та небезпечні чи фізичні завдання. На чоловіків, які не відповідають цій стереотипній нормі, інші в суспільстві часто дивляться зверхньо як на «бета-чоловіків».
• Домінуюча жіночність. Очікується, що жінка буде пасивною, милою, сором’язливою та тихою. Деякі вважають, що вона повинна «поводитися як леді» (стереотип поведінка жінки) і брати більш активну участь у домашніх справах, ніж чоловіки.

 

 

Расові та етнічні стереотипи.

Етнічний чи расовий стереотип — це упереджена думка про людей, заснована на їхній расі (чорний, білий, азіат тощо) або етнічній приналежності (латиноамериканець, корінний американець, пуштун тощо).

Суспільство створює архетипові уявлення про людей на основі їхньої раси, які можуть супроводжувати їх протягом усього життя. Колись західне суспільство помилково вважало білих людей більш розумною расою і створювало расистські та хибні стереотипи про «жорстоку» чорношкіру людину. Так само багато літніх консервативних батьків можуть хотіти, щоб їх дитина одружилася з кимось тієї ж раси, як і вони. Це упередження може перешкодити людям знайти справжнє кохання та щастя.

 

 

Стереотипи сексуальності.

Багато людей продовжують мати упередження проти людей, що ґрунтуються на їх сексуальній орієнтації. Це призводить до жорсткої дискримінації ЛГБТ-спільнот. Останні десятиліття видаються великим прогресом для спільноти ЛГБТ. Навіть у 1980-х геї вважалися брудними через моральну паніку з приводу епідемії СНІДу. Багатьом було відмовлено у медичних послугах та послугах з працевлаштування через їхню сексуальну орієнтацію. Сьогодні геї та трансгендери продовжують стикатися з забобонами, заснованими на припущеннях про їхню ідентичність. Залишаються досі помилкові припущення про те, що геям не можна дозволяти перебувати поряд з дітьми, а також гомофобні погляди, які можуть призвести до їх виключення зі спортивних команд і навіть збройних сил.

 

Стереотипи соціального класу.

Стереотипи про людей із робітничого класу переслідували їх упродовж століть. Це і сьогодні може завадити їм отримати хорошу роботу чи доступ до соціального забезпечення. Люди з робітничого класу довгий час вважалися брудними, неосвіченими та жорстокими. Таким чином, людину з акцентом робітничого класу можуть принизити на співбесіді (не через здібності, а просто через акцент). Але існують навіть стереотипи про заможніших людей. Їх часто розглядають як пихатих, зарозумілих і байдужих. Це може призвести до того, що у когось виникне несправедливе упередження проти багатого філантропа, який хоче досягати успіху та допомагати іншим, але на якого дивляться з підозрою через його соціальне становище.

 

Стереотипи щодо людей з інвалідністю.

Люди з інвалідністю довгий час були виключені із життя. Наприклад, людину з труднощами в мові або без рук можна вважати нездатною виконувати роботу, на яку вона цілком здатна. З 1990-х у західних країнах робилися конкретні спроби прийняти «соціальну модель інвалідності». Мета цієї моделі – подолати стереотипи, вимагаючи від установ та робочих місць прийняття розумних засобів для забезпечення доступу до людей з обмеженими можливостями. Це може допомогти подолати соціальні стереотипи, які припускають, що хтось недієздатний через фізичну недугу. Наприклад, якщо на робочому місці є пандус, складніше сказати «ви не можете потрапити до цього простору, тому ми не можемо вас найняти», змушуючи роботодавців думати про реальні здібності людей з обмеженими можливостями, а не просто дивитися на їхню інвалідність.

 

Вікові стереотипи.

Ейджизм – це стереотип, що передбачає, що люди похилого віку недієздатні і втрачають інтелект (або, аналогічно, молода людина недієздатна виключно через свій вік і відсутність досвіду).

Вікові стереотипи можуть включати уявлення про людину похилого віку як про нездатну зрозуміти сучасні культурні звичаї або про те, що вона не здатна виконувати фізичні завдання. Для молоді це зазвичай означає, що люди поблажливо ставляться до людей віком до 20 років, вважаючи їх наївними чи некомпетентними. Ці помилкові стереотипи можуть принизити або мінімізувати їхній внесок на робочому місці.

 

 

Національні стереотипи.

Коли ви робите заяву типу «Люди з Англії…», ви, певно, увічнюєте стереотип. Тут ви зробите припущення про всіх людей з нації, які можуть завдати шкоди людям з цієї нації, які не вписуються в стереотипну форму. Наприклад, ви можете сказати: «Люди з Франції зарозумілі…» «Люди з Америки грубі…» «Люди з Південної Африки — расисти…» Такі упередження часто відбуваються через старі стереотипи, які були поширені та увічнені у соціальних мережах та фольклорі. Поєднуючи цілу групу людей на основі спрощеної ідеї, ви формуєте стереотипи про них. Ці помилкові припущення та упередження можуть бути шкідливими для скромного француза, ввічливого американського туриста або соціально відкритого південноафриканця.

 

Релігійні стереотипи.

Релігійний стереотип може спричинити страх перед релігійними групами, до яких ви не належите. Це може включати «інших» людей певної релігії, такий як іслам або юдаїзм. На початку 2000-х панували антимусульманські стереотипи. Значна частина людей Сполучених Штатів вважала мусульман релігійними терористами, не зважаючи на те, що історично більшість терактів у США робилася правими екстремістами, а не пересічними мусульманами. Так само, можливо, крайній приклад стереотипізації в сучасній історії, нацистська Німеччина під час Другої світової війни дегуманізувала і зображала євреїв як колективно нижчих людей, що призвело до жахів Голокосту.

 

 

Політичні стереотипи.

Політичний стереотип створюється, коли ми замикаємось у своїх політичних колах і виставляємо людей з іншими політичними поглядами у найгіршому світі. На жаль, зараз це надзвичайно поширене у Сполучених Штатах. Fox News створює стереотипи про лібералів як про сексуальних збоченців, корумпованих та елітарних. Ліві ЗМІ зображують консерваторів расистами, гомофобами та навіть фашистами. Хоча, безумовно, є багато людей, які відповідають цим стереотипам, набагато більше людей з обох боків політичного спектру мають набагато тонші погляди на світ. Знайомлячись один з одним за межами медіа-бульбашок, ми можемо зруйнувати помилкові політичні стереотипи, які заганяють наше суспільство в крайні позиції в політичному спектрі.

 

Еволюція стереотипів.

Стереотипи групи зазвичай є інституційною формою дискримінації. Стереотипи можуть змінюватися зі зміною суспільства. Наприклад, жінки зазвичай вважаються менш сексуальними, ніж чоловіки, і цей стереотип може використовуватися для мінімізації згвалтувань, виправдання невірності або виправдання поганої сексуальної активності. Однак у попередніх поколіннях жінки вважалися сексуальнішою статтю, і чоловіків застерігали від небезпечного характеру жіночої сексуальності. Це переконання використовувалося для виправдання утримання жінок удома та контролю чоловіків над жінками. Стереотипи зазвичай здаються природними суспільству, яке їх поширює. У той час, як деякі члени групи можуть відповідати стереотипу, стереотипи за визначенням не відповідають дійсності і є соціальними витворами.

 

Стереотипи та їх загрози.

У деяких випадках стереотипи можуть створювати пророцтва, що самовиконуються. Декілька досліджень показали, що, коли людині повідомляють стереотип про його чи її групу, він чи вона з більшою ймовірністю діятиме відповідно до стереотипу. Наприклад, жінки, яким прямо перед іспитом говорять, що жінки гірше справляються з математичними тестами, ніж чоловіки, з меншою ймовірністю справляться з ним добре. Навіть питання про стать людини перед складання тесту може вплинути на результати тесту. Таким чином, стереотипи можуть виправдовувати себе тим, що вони самовідтворюються і створюють поведінку, яка інакше могла б не статися.

 

 

Що таке динамічний стереотип?

 

Динамічний стереотип – нейрофізіологічна основа навичок, певна цілісна система умовно-рефлекторних реакцій.

 

Це поняття було створено відомим ученим І. П. Павловим. Він використовував у своїх дослідженнях низку негативних і позитивних подразників, за якими йшли вироблені умовні рефлекси. Кінцевим результатом стали динамічні стереотипи, що становлять струнку систему певних внутрішніх процесів.

Щоб викликати ланцюг умовних рефлексів, необов’язково проводити вплив з допомогою вихідної цілісної системи подразників. Достатньо подати перший сигнал, і ланцюжок рефлексів піде автоматично. Динамічний стереотип необхідний для збереження духовних і фізичних сил. Тут можна навести приклад із повсякденної діяльності. Людина, тільки освоюючи певну роботу, витрачає багато зусиль на її завершення. Професіонал добре засвоює автоматичну послідовність дій і робить їх, що в свою чергу робить роботу простішою, ефективнішою та грамотнішою.

 

Стереотипи на робочому місці.

Стереотипи на робочому місці також поширені, причому більшість упереджень ґрунтується на расі, політичних упередженнях, полі, гендері, рівні переваги, трудовій етиці та рівні доходу. Деякі з негативних наслідків стереотипів на робочому місці включають низький моральний дух співробітників:

• Стереотипи створюють токсичне робоче середовище, в якому люди постійно зазнають забобонів, критики або інших негативних дій. Це призводить до втрати продуктивності, прогулів та конфліктів.
• Низьке утримання персоналу: організації, які заплющують очі на стереотипи, швидше за все, зіткнуться з підвищеною плинністю кадрів, оскільки співробітники шукають більш інклюзивне та сприятливе середовище в іншому місці.
• Підвищений ризик судових розглядів: у деяких суспільствах та культурах стереотипи можуть призвести до судових розглядів. Це більш ймовірно в організаціях із токсичною чи застарілою корпоративною культурою, де скарги серйозно не розслідуються.

 

Щоб уникнути стереотипів на робочому місці, співробітники повинні пам’ятати про такі поради:

• подумайте про те, що у вас спільного з колегою, замість зациклюватися на відмінностях;
• розвивайте почуття емпатії та подумайте, як стереотипи впливають на інших;
• багато читайте, щоб дізнатися більше про інші групи, культури або механізми формування стереотипів;
• не піддавайтеся бажанню робити поспішні судження про людей;
• ніколи не судіть книгу з її обкладинки;
• докладіть узгоджених зусиль, щоб познайомитися з людьми, з якими зазвичай не спілкуєтеся.

 

 

Висновки.

• Стереотипи – велика проблема сучасного суспільства. Вони навішують ярлики на те, як людина повинна діяти або жити відповідно до її статі, раси, особи та інших фактів. Це може вплинути на людей, які, можливо, люблять різні речі або займаються іншими справами, але соромляться через стереотипи. Стереотипи, що всі чоловіки люблять спорт чи жінки не такі сильні, як чоловіки, є одними з найпоширеніших у нашому суспільстві. Стереотипи спотворюють розуміння того, яким має бути кожна людина.
• Стереотипування – це процес формування припущень про людину чи групу людей на основі різних атрибутів, включаючи стать, расу, релігію чи фізичні риси. Стереотипи прийнято розділяти на позитивні та негативні стереотипи. Однак позитивні стереотипи, як і раніше, ґрунтуються на узагальненнях, які можуть негативно вплинути на постраждалу групу. Стереотипи на робочому місці зазвичай виникають через упередження, пов’язані з віком, статтю, расою, рівнем доходу або трудовою етикою.
• Стереотипи можуть мати негативний вплив на всіх. Вони покладаються на упередження та забобони, які розглядають людей не як унікальних та складних особистостей, а як найгіршу версію соціального стереотипу про групу людей. Емпатія та знання — два найкращі інструменти, які люди можуть використати, щоб допомогти їм оцінити відмінності в інших. Ми повинні навчитися не судити або упереджено судити про людей через те, якими, на нашу думку, вони повинні бути і повинні змінити нашу точку зору на стереотипи, що глибоко вкорінилися в нашому суспільстві.

Используйте стереотипы и профили — MATLAB & Simulink

Использование стереотипов и профилей

Использование профилей для добавления свойств компонентам, портам и разъемам в System Composer™. Импортируйте существующий профиль, примените стереотипы и добавьте значения свойств. К создать профиль, см. Определение профилей и стереотипов.

В этом разделе вы узнаете, как:

1. Импорт профилей в модель или словарь.

2. Применение стереотипа к элементу модели и добавление значений свойств.

3. Удаление стереотипов с помощью Инспектора свойств .

4. Расширить стереотипы другими стереотипами, чтобы включить их свойства через унаследованный механизм. Например, стереотип UserInterface может быть расширение стереотипа SoftwareComponent и добавление свойства называется ScreenResolution .

Импорт профилей

Профиль Редактор не зависит от модели, которая его открывает, поэтому вы должны явно импортировать новый профиль в модель. Профиль должен быть сначала сохранен с

.xml расширение. Перейдите к > > . Выберите профиль для импорта. Архитектурная модель может использовать несколько профилей одновременно.

В качестве альтернативы откройте профиль . Редактор , перейдя к > . Вы можете импортировать профиль в любые открытые словари или модели.

Чтобы импортировать профили в модели Simulink ^® , связанные со ссылкой Компонент, откройте профиль Отредактируйте и выберите связанную модель из Импортируйте в .

Для управления профилями после их импорта откройте Управление Профили , перейдя к > > .

Для получения дополнительной информации об изменении порядка приоритета стереотипов для импортированных профилей, см. Изменение порядка стереотипов с помощью инструмента «Управление профилями».

Применить стереотипы

Применить стереотипы к элементам архитектурной модели с помощью Инспектора свойств или Диалоговое окно «Применить стереотипы». Вы также можете быстро вставить новый компонент со стереотипом применяемый. Для получения информации о применении стереотипов к функциям в программных архитектурах см. см. Применение стереотипов к функциям программных архитектур.

Применить стереотип с помощью инспектора свойств

Когда профиль станет доступным в модели, откройте окно Недвижимость Инспектор , перейдя к > . Выберите элемент модели.

В поле Стереотип в раскрывающемся списке выберите стереотип. Только те стереотипы, которые применимы к текущему типу элемента (например, порт) доступны для выбора. Если стереотипа не существует, вы можете использовать

опция для открытия профиля Редактор и создайте его.

Когда вы применяете стереотип к элементу, новый набор свойств появляется в Недвижимость Инспектор под именем Стереотип. Чтобы изменить свойства, разверните этот набор.

Вы можете установить несколько стереотипов для каждого элемента.

Используйте диалоговое окно «Применить стереотипы» для пакетного применения стереотипов

Вы также можете применять стереотипы компонентов, портов, соединителей и интерфейсов ко всем применимые элементы на том же уровне архитектуры. Перейдите к > . В Применить стереотипы с Применить стереотип(ы) на , выберите Архитектура верхнего уровня , Все элементы ,

Компоненты , Порты , Разъемы или Интерфейсы .

Вы также можете применить стереотипы, выбрав один элемент модели. От Scope , выберите Selection , Этот слой или Весь модель .

Вы также можете применять стереотипы к интерфейсам данных или типам значений. Когда интерфейсы определены локально, и вы выбираете один или несколько интерфейсов в списке Интерфейс Редактор , параметры для Scope : Выбор и Локальный интерфейсы .

Когда интерфейсы хранятся и совместно используются в словаре данных, и вы выбираете один или больше интерфейсов в интерфейсе Редактор , параметры для Scope : Выбор и либо

Dictionary. sldd , либо имя словаря, используемого в данный момент.

Быстрая вставка нового компонента с примененным стереотипом

Вы также можете создать новый компонент с примененным стереотипом с помощью быстрой вставки меню. Выберите стереотип как полное имя. Компонент с таким стереотипом созданный.

Удаление стереотипов

Если стереотип больше не требуется для элемента, удалите его с помощью свойства Инспектор . Нажмите Выберите рядом со стереотипом и выберите Удалить .

Расширить стереотипы

Вы можете расширить стереотип, создав новый стереотип на основе существующего, позволяя вам управлять свойствами структурным образом. Например, все компоненты в проект может иметь номер детали, но только электрические компоненты имеют номинальную мощность, и только электронные компоненты — подмножество электрических компонентов — имеют информацию о производителе.

Вы можете использовать абстрактный стереотип, чтобы он служил исключительно базой для других стереотипов, а не как стереотип для любых элементов архитектурной модели.

Например, создайте новый стереотип под названием ElectronicComponent в профиль Редактор . Выберите его базовый стереотип как ФункциональнаяАрхитектура.ЭлектрическийКомпонент . Определите свойства, которыми вы являетесь дополнение к базовому стереотипу. Проверить Показать унаследованные свойства в нижней части списка свойств, чтобы показать свойства базового стереотипа. Ты можешь редактировать только свойства выбранного стереотипа, а не базового стереотипа.

Когда вы применяете новый стереотип, он несет определенные свойства в дополнение к те из его базового стереотипа.

См. также

Редактор | имеетСтереотип | имеет свойство | systemcomposer. profile.Profile | systemcomposer.profile.Property | systemcomposer.profile.Stereotype

Связанные темы

• Определение профилей и стереотипов
• Анализ архитектуры
• Конструкции функций анализа
• Применение стереотипов к функциям архитектуры программного обеспечения
• Моделирование мобильного робота с помощью рабочего процесса System Composer

Как избавиться от стереотипов?

Расовая справедливость — путь к расовому прогрессу. Следите за нами в Твиттере @GetRaceRight

Итак, мы застряли? Мы рабы стереотипов? Настолько ли они вездесущи, настолько неуловимы, настолько могущественны, что у нас нет другого выбора, кроме как следовать туда, куда они ведут?

Нет. Ни в коем случае. Есть много вещей, которые мы можем сделать.

Самообразование

Один хороший первый шаг — это именно то, что вы делаете сейчас — узнайте больше о проблеме. Повысьте свою осведомленность о расизме и о том, как с ним бороться. Белые студенты Университета Рутгерса, прошедшие курс по предрассудкам и конфликтам, стали менее предубежденными (показатель их чувств) и менее стереотипными (показатель их убеждений) по сравнению с такими же студентами, не прошедшими курс (Рудман, Эшмор и Гэри). , 2001). Важно отметить , что класс довольно конкретно занимался предрассудками и конфликтами. Настоящая польза заключается в том, чтобы задавать трудные вопросы, а не избегать их. Мне нравится «отмечать разнообразие». Знакомство с новыми культурами, пробование новой еды и празднование новых праздников расширяют кругозор и открывают перед нами новые возможности. Но при отсутствии решения сложных проблем предрассудков и стереотипов это обычно не влияет на фундаментальные способы, которыми мы думаем о людях других рас и культур. Отмечать разнообразие весело и полезно, но это не заменит прямого решения сложных вопросов.

Один из лучших способов — подписаться на антирасистских активистов и ученых в социальных сетях.

Хотите хорошую книгу? Ибрам X. Кенди, автор книг «Штамп с самого начала» и «Как быть антирасистом », предлагает это. Журнал Time говорит, что это хорошо. Но не читайте только одну книгу. Вам нужны разные точки зрения. Найдите несколько книг, написанных людьми разного происхождения и пола. Так много хороших книг было написано с точки зрения различных религий.

Знакомство с новыми людьми

Изучение расы и расизма полезно. Но самого по себе недостаточно. Существует огромное количество исследовательской литературы, охватывающей десятилетия, о том, что происходит, когда мы устанавливаем содержательные, взаимные отношения с людьми из других групп (Allport, 1954). Нахождение в равноправных (но 90 211, а не 90 212 доминирующих/подчиненных) отношениях с людьми разного происхождения позволяет нам видеть в них полноценных людей: членов своих социальных групп, конечно, но уникальных в своем особом наборе личного опыта и характеристик. . Результатом такого рода контактов является значительное снижение как предрассудков, так и стереотипов (Pettigrew and Tropp, 2006). Например, по сравнению с белыми детьми в школах с десегрегацией, белые дети в полностью белой школе чаще говорят негативные вещи о черных детях, которых они видят на картинке, и с меньшей вероятностью предполагают, что черные и белые дети могут быть друзьями ( МакГлотлин и Киллен, 2006).

Небольшой опыт межрасовых взаимодействий также снижает уровень беспокойства как среди представителей большинства, так и среди представителей меньшинств. Как оказалось, знакомство с людьми из других слоев общества обычно проходит лучше, чем мы ожидаем. Это дает дополнительную мотивацию и повышает уверенность в развитии большего количества таких отношений (Mallett, Wagner, and Harrison, 2011). Мы также становимся более эмпатичными, когда учимся заботиться о других людях и понимать, как они видят мир (Tausch and Hewstone, 2013).

Конечно, то, как вы знакомитесь с людьми, очень важно. Позиция культурного смирения полезна — подходите к людям из разных слоев общества с таким же уважением и вниманием, которое вы хотите получить от них.

Существует несколько особенностей культурного смирения (Tervalon and Murray-Garcia, 1998), в том числе

1. Обучение самосознанию, пониманию наших собственных культурных взглядов, того, как формировалась наша социальная идентичность и как она свою очередь, проинформировали наши перспективы.
2. Уменьшение дисбаланса сил между нами и другим человеком. Это особенно важно, когда мы встречаем кого-то другого происхождения на нашей собственной территории, где доминирует наша социальная группа.
3. Вступление во взаимные отношения, в которых обе стороны открываются друг другу. Если я узнаю что-то о вас, не раскрывая ничего о себе взамен, я не формирую взаимные отношения, и я не должен удивляться, если вы не заинтересованы в том, чтобы остаться с вами для большего.
4. Работа над институциональными изменениями. Поскольку институциональная политика и процессы затрагивают больше людей, чем мы сами, культурное смирение требует отстаивания справедливого отношения во всех организациях, частью которых мы являемся.

Получите мотивацию

Помните старую шутку о том, что достаточно одного терапевта, чтобы заменить лампочку, но лампочка должна хотеть измениться? Исследования показали, что один из способов избежать того, чтобы стереотипы контролировали ваше мышление, — это просто иметь мотивацию не поддаваться контролю. Все, что для этого требуется, — это немного больше осознания и немного дополнительных усилий.

Исследователь стереотипов Патрисия Дивайн (1989) провела здесь полезное различие: мы все знаем расовые стереотипы, столь распространенные в этой стране, но не всем нам верить им. Стереотипы — это параметр по умолчанию, установленный нашей национальной историей, но мы можем изменить этот параметр. Мы можем решить избавиться от дурной привычки создавать стереотипы, решив замечать, когда они возникают, и решив думать по-другому.

Профессор Девайн и ее коллеги провели убедительное исследование того, как помочь людям преодолеть их неявные предубеждения (Девайн и др., 2012). Они научили студентов университета пяти методам уменьшения стереотипного мышления:

• Замена стереотипа (обучение распознавать свои стереотипные реакции на других людей и генерировать нестереотипные альтернативы для объяснения поведения этого человека)
• Контрстереотипное изображение (воспоминание или воображение людей из стереотипных групп, которые не соответствуют стереотипу)
• Индивидуация (обращение внимания на другие вещи о ком-то помимо стереотипов их группы — личные вещи, которые могут помочь вам увидеть в них личность, а не только члена группы)
• Перспектива (представление того, как выглядит мир глазами стереотипного человека)
• Контактный номер (сознательный поиск возможности познакомиться с людьми из стереотипных групп)

Эти методы разработаны, чтобы помочь кому-то избавиться от стереотипной привычки. Как и в случае с любой вредной привычкой, которую мы хотим изменить, нам нужно осознать, что мы делаем, а затем заменить их другими, более позитивными моделями поведения.

После четырех недель практики этих методов белые студенты университетов продемонстрировали значительно более низкие неявные предубеждения в отношении чернокожих, что было измерено тестом на неявные ассоциации, снижение, которое сохранялось еще четыре недели после этого. (Я думаю, что увидеть позитивные изменения в такой укоренившейся привычке всего за месяц очень многообещающе.) Участники также указали, что они больше обеспокоены расовой дискриминацией, чем раньше. Студенты, которые не прошли обучение, не показали никаких изменений; их предубеждение против чернокожих продолжалось, как и прежде.

Это не случайность , что беспокойство по поводу дискриминации оказалось важным в этом исследовании. Когда стереотипы не направлены на нас, их легко игнорировать или игнорировать. Память о том, что стереотипы имеют последствия — что они часто ведут к дискриминации, — подпитывает мотивацию, необходимую нам для того, чтобы избавиться от привычки к стереотипам и заменить их новыми, лучшими мыслительными процессами.

Узнайте факты

Вы дежурный полицейский, одетый в штатское, который сталкивается с преступлением. Вы достаете пистолет и готовитесь действовать, когда прибывает офицер в форме. На месте преступления, без униформы, с оружием наготове, вы, вероятно, выглядите как подозреваемый — возможно, вам грозит опасность быть застреленным вашим сослуживцем.

Офицер в такой ситуации был застрелен офицером в форме десять раз в США, начиная с 1982 г. В девяти из этих случаев убитым офицером был чернокожий или латиноамериканец (Бейкер, 27 мая 2010 г.).

Офицеры, находящиеся не при исполнении служебных обязанностей, редко бывают на месте преступления. Но полицейским часто приходится сталкиваться с людьми, которые могут быть подозрительными, а могут и не быть подозрительными, и им приходится мгновенно определять, является ли этот человек опасным или в  опасность. Это вопрос жизни или смерти, и любой офицер хотел бы сделать это правильно. Однако даже когда люди действительно хотят поступать правильно, имплицитные расовые стереотипы могут играть роль в принятии ими решений за доли секунды.

В исследовательской лаборатории, как и на улицах, белые люди с большей вероятностью примут бумажник или мобильный телефон за оружие, если его держит чернокожий, а не белый (Payne, 2001). Однако это не является неизбежным. Получение фактов может помочь. В одном исследовании (Plant, Peruche, and Butz, 2005) белые участники исследования «стреляли» в белых подозреваемых только тогда, когда они держали в руках пистолет (а не, скажем, мобильный телефон). Но они «стреляли» в черных подозреваемых, если у них вообще что-то было. Однако с практикой и обратной связью участники научились реагировать на реальные объекты, а не на цвет мужчин, которые их держат. С опытом они становились более точными и менее стереотипными в своих суждениях. Этот опыт даже заставил их меньше думать о расе. Когда им давали задание на завершение слов, они с меньшей вероятностью, чем контрольная группа, превращали что-то вроде R _ _ E в ГОНКА, выбирая вместо этого ПРАВИЛО или какое-либо другое нерасовое слово. Вы можете подумать, что, проводя время за компьютером, рассматривая фотографии мужчин разных рас и решая, держат ли они в руках пистолет, у участников повысилась чувствительность к расе. Наоборот, это позволило им сосредоточиться на реальной проблеме — оружии или других ручных предметах — и уменьшило роль расы в их мышлении.

В большом отчете, спонсируемом Институтом медицины (Smedley, Stith, and Nelson, 2003 — схема которого здесь), рекомендуется получать факты как одно из лучших средств для борьбы с расовым неравенством в здравоохранении:

Стандартизированные данные сбор, однако, имеет решающее значение для понимания и устранения расовых и этнических различий в здравоохранении. . . сбор соответствующих данных, касающихся расовых или этнических различий в процессе, структуре и результатах ухода, может помочь выявить дискриминационную практику, независимо от того, являются ли они результатом преднамеренного поведения и отношения или непреднамеренных, но не менее вредных, предубеждений или политики, которые приводят к расовые или этнические различия в уходе.

Окружной прокурор Манхэттена Сайрус Р. Вэнс-младший санкционировал проведение исследования (McKinley, 8 июля 2014 г.), чтобы выяснить, относятся ли прокуроры Нью-Йорка к подозреваемым по-разному в зависимости от их расы. У прокуроров есть достаточная свобода действий в принятии решений о том, как поступить со своими делами, что может открыть дверь для принятия стереотипных решений. В их решениях о том, браться ли за дело, не было расовых различий, но были различия во всех остальных этапах процесса. По сравнению с белыми и азиатскими подозреваемыми, обвиняемыми в идентичных преступлениях, дела чернокожих и латиноамериканцев с меньшей вероятностью закрывали, с меньшей вероятностью предлагали доступный залог, с меньшей вероятностью предлагали сделки о признании вины, позволяющие избежать тюремного заключения, и с большей вероятностью выносили приговор. отбывать срок в тюрьме по окончании процесса.

В ответ на полученные данные г-н Вэнс попросил своих сотрудников пройти тренинг по неявной предвзятости, чтобы помочь им определить способы справедливого обращения со всеми подозреваемыми, независимо от их происхождения. исследование оружия и сотовых телефонов.

Выяснение фактов на местах необходимо для выявления личных и институциональных предубеждений, которые ускользают от нашего внимания даже при формировании социальных ситуаций, в которых мы живем. Как утверждает профессор права Синтия Ли (2013): «Последствия неявных расовых предубеждений особенно часто проявляются незамеченными в таком обществе, как наше, которое считает себя пострасовым». Если мы заранее решим, что не подвержены стереотипам, мы исключаем всякую возможность узнать, так ли это на самом деле.

Существуют тысячи исследований стереотипов и способов их преодоления. Одно хорошее резюме, опубликованное Институтом восприятия, называется « Наука о равенстве, том I: устранение скрытых предубеждений, расовой тревожности и угрозы стереотипов в образовании и здравоохранении».

Итог:  Не хотите плыть по течению и впитывать расистские идеи и стереотипы общества в целом? Это потребует немного усилий, но есть способы избежать отравления смогом, которым мы дышим.